Спецпроект

АНОНС: виставка “Leica, що бачила Голодомор”

Національний музей Голодомору-геноциду презентує виставку “Leica, що бачила Голодомор”

Національний музей Голодомору-геноциду, за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і креативного партнера проекту Інформаційної агенції Postmen, презентує виставку "Leica, що бачила Голодомор". 

 

Відвідувачі зможуть побачити оригінальний альбом з фотографіями Харкова 1933 року та фотоапарат Leica ІІ, яким вони були зроблені.

Ці предмети належали австрійському інженерові Александру Вінербергеру і є найціннішими у світі експонатами з історії Голодомору, а світлини – доказами вчинення злочину і підтвердженням, що, незважаючи на зміну назви держави і її очільників, наміри Москви щодо України не змінилися, а непокараний злочин геноциду знайшов своє продовження у сучасній війні: 90 років тому Харків помирав від голоду, а сьогодні – від російських бомб і куль. 

Відкриття виставки відбудеться 23 листопада о 12:00  у Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Триватиме виставка тільки 23-27 листопада 2022 р

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.