Спецпроект

АНОНС: виставка “Leica, що бачила Голодомор”

Національний музей Голодомору-геноциду презентує виставку “Leica, що бачила Голодомор”

Національний музей Голодомору-геноциду, за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і креативного партнера проекту Інформаційної агенції Postmen, презентує виставку "Leica, що бачила Голодомор". 

 

Відвідувачі зможуть побачити оригінальний альбом з фотографіями Харкова 1933 року та фотоапарат Leica ІІ, яким вони були зроблені.

Ці предмети належали австрійському інженерові Александру Вінербергеру і є найціннішими у світі експонатами з історії Голодомору, а світлини – доказами вчинення злочину і підтвердженням, що, незважаючи на зміну назви держави і її очільників, наміри Москви щодо України не змінилися, а непокараний злочин геноциду знайшов своє продовження у сучасній війні: 90 років тому Харків помирав від голоду, а сьогодні – від російських бомб і куль. 

Відкриття виставки відбудеться 23 листопада о 12:00  у Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Триватиме виставка тільки 23-27 листопада 2022 р

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.