Спецпроект

Парламент ухвалив зверенення щодо визнання Голодомору геноцидом

Верховна Рада України ухвалила зверенення до парламентів держав світу щодо визнання Голодомору 1932–1933 років в Україні геноцидом українського народу

Верховна Рада України закликає парламенти держав світу визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

Відповідну постанову "Про Звернення Верховної Ради України до парламентів держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу" (№8199) підтримали 310 нардепів.

Так, у тексті звернення зазначається, що в 1932-1933 роках комуністичний тоталітарний режим СРСР задумав та реалізував в Україні злочин – винищення мільйонів українців голодом. На позначення цієї трагедії використовується слово "Голодомор".

"У 1932-1933 роках мільйони українців померло найстрашнішою із смертей, опір комуністичному режиму придушений, частина українського народу була асимільована. Режиму вдалося приховати свій злочин за стіною пропаганди і брехні в межах СРСР та за кордоном. Однак в українського народу виявилося достатньо сил для того щоб відродитися від втрат, болю, нав'язаної історичної амнезії та вибороти свою незалежність", – підкреслюється в зверненні.

Український пармламент закликає парламенти держав світу відновити історичну справедливість та визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".