У Києві не хочуть перейменовувати школу імені Хо Ши Міна

Керівник ГО "Декомунізація. Україна" Вадим Поздняков повідомив, що отримав відповідь від в.о. начальника управління освіти Деснянської у м.Києві райдержадміністрації Людмили Рожкової з приводу перейменування школи імені Хо Ши Міна.

У Києві з 1985 року існує школа, названа іменем в'єтнамського комуністичного діяча Хо Ши Міна. Хо Ши Мін - керівник комуністичного режиму у Північному В'єтнамі. У сучасній Соціалістичній республіці В'єтнам існує його культ. Найбільше місто держави перейменоване на його честь, а тіло Хо Ши Міна зберігається у спеціальному мавзолеї.

Директорка київської школи № 251 імені Хо Ши Міна Лариса Шульга вважає, що перейменовувати школу немає підстав, адже Хо Ши Міна немає у переліку осіб, що підлягають декомунізації, який склали в Українському інституті національної пам'яті.

При цьому чиновниці ігнорують примітку, що список носить рекомендаційний характер і "не є вичерпним".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.