Проспект Бандери та Парк Перемоги: Укрзалізниця перейменовує станції у Києві

Укрзалізниця ініціює перейменування 8 станцій кільцевої електрички у Києві

Укрзалізниця ініціює перейменування 8 станцій кільцевої електрички у Києві.

 

Діюча назва - Пропозиція нової назви

1. Рубежівський - парк Нивки

2. Зеніт - проспект Бандери

3. Троєщина - Воскресенка

4. Троєщина-2 - Райдужний

5. Київ-Дніпровський - парк Перемога

6. Київська-Русанівка - Русанівка

7. Лівий Берег - Березняки

8. Північна платформа станції Київ-Пасажирський - Центральний вокзал

Зауважимо, що ряд залізниць в Україні носять невідповідні назви - Південно-Західна (з центром у Києві), Південна (з центром у Харкові). Їх назви походять від географічної орієнтації відносно Москви, а тому у сучасній Україні є недоречними та навіть провокативними.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.