Проспект Бандери та Парк Перемоги: Укрзалізниця перейменовує станції у Києві

Укрзалізниця ініціює перейменування 8 станцій кільцевої електрички у Києві

Укрзалізниця ініціює перейменування 8 станцій кільцевої електрички у Києві.

 

Діюча назва - Пропозиція нової назви

1. Рубежівський - парк Нивки

2. Зеніт - проспект Бандери

3. Троєщина - Воскресенка

4. Троєщина-2 - Райдужний

5. Київ-Дніпровський - парк Перемога

6. Київська-Русанівка - Русанівка

7. Лівий Берег - Березняки

8. Північна платформа станції Київ-Пасажирський - Центральний вокзал

Зауважимо, що ряд залізниць в Україні носять невідповідні назви - Південно-Західна (з центром у Києві), Південна (з центром у Харкові). Їх назви походять від географічної орієнтації відносно Москви, а тому у сучасній Україні є недоречними та навіть провокативними.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.