Влада Києва відзначила річницю радянського "звільнення"

Київська міська державна адміністрація організувала захід із покладанням квітів до радянського мілітарного пам'ятника у парку Слави

6 листопада 2022 року Київська міська державна адміністрація організувала захід із покладанням квітів до радянського мілітарного пам'ятника у парку Слави. Участь у заході взяли перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, заступники голови КМДА Марина Хонда та Валентин Мондриївський, керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний, керівництво Печерської РДА, представники організацій радянських ветеранів Києва.

Захід був приурочений до "79-у річницю звільнення Києва від нацистських загарбників". 6 листопада 1943 року Червона армія взяла під свій контроль Київ після тривалих боїв з нацистами. У цих боях загинуло до 240 тисяч червоноармійців. У радянський час щороку у цей день широко відзначалися річниці "визволення" Києва.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.