В РФ намагаються офіційно збільшити кількість жертв блокади Ленінграда

У РФ розпочався суд у справі "геноциду проти радянських людей"

Російська прокуратура подала до Санкт-Петербурзького суду позов, яким намагаються визнати "блокаду Ленінграда окупаційними владами та військами Німеччини та їх сателітами - воєнними формуваннями Бельгії, Італії, Іспанії, Латвії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Франції та Чехії в період з 08.09.1941 по 27.01.1944 воєнним злочином, злочином проти людяності та геноцидом".

Російські прокурори написали для справи 45 томів. До справи залучені російські історики Борис Ковальов та Павло Пєтров.

На першому засідання суду прокурор заявив, що вони перерахували суми матеріальних збитків та кількість загиблих під час блокади міста.

Досі в СРСР та РФ вважали, що під час блокади у тодішньому Ленінграді (тепер – Санкт-Петербург) померло 632 253 чоловік. Тепер російська прокуратура вважає, що це число становить 1 093 842 осіб.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.