В РФ намагаються офіційно збільшити кількість жертв блокади Ленінграда

У РФ розпочався суд у справі "геноциду проти радянських людей"

Російська прокуратура подала до Санкт-Петербурзького суду позов, яким намагаються визнати "блокаду Ленінграда окупаційними владами та військами Німеччини та їх сателітами - воєнними формуваннями Бельгії, Італії, Іспанії, Латвії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Франції та Чехії в період з 08.09.1941 по 27.01.1944 воєнним злочином, злочином проти людяності та геноцидом".

Російські прокурори написали для справи 45 томів. До справи залучені російські історики Борис Ковальов та Павло Пєтров.

На першому засідання суду прокурор заявив, що вони перерахували суми матеріальних збитків та кількість загиблих під час блокади міста.

Досі в СРСР та РФ вважали, що під час блокади у тодішньому Ленінграді (тепер – Санкт-Петербург) померло 632 253 чоловік. Тепер російська прокуратура вважає, що це число становить 1 093 842 осіб.

 

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.