МОН розробляє засади реформування історичної освіти

Міністерство освіти і науки планує розробити концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти

При міністерстві освіти та науки створено робочу групу, яка розроблятиме концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Очікується, що проєкт документа буде поданий не пізніше 1 червня 2023 року.

А керівництво МОН розгляне концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти до 1 липня 2023 року.

 

До складу робочої групи увійшли:

Людмила Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, директор Українського науководослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), доктор історичних наук, (голова);

Вадим Арістов - старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, кандидат історичних наук;

Костянтин Баханов - професор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук;

Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, старший науковий співробітник, доктор економічних наук;

Ігор Гирич - завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Владислав Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса, доктор політичних наук;

Раїса Євтушенко - головний спеціаліст Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України;

Юлія Малієнко - старший науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Мар'ян Мудрий - доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук;

Валерій Островський - в. о. доцента Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук;

Василь Павлов - керівник експертної групи військових зв'язків з громадськістю Директорату інформаційної політики в сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України;

Роман Пастушенко - заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя;

Іван Патриляк - старший офіцер відділу тактики частин, родів, видів сил Збройних Сил України Центру воєнної історії Збройних Сил України, доктор історичних наук, професор;

Олексій Сокирко - доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук;

Наталія Старченко - старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Ігор Щупак - директор Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума", член Ради директорів UJE, кандидат історичних наук.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.