МОН розробляє засади реформування історичної освіти

Міністерство освіти і науки планує розробити концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти

При міністерстві освіти та науки створено робочу групу, яка розроблятиме концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Очікується, що проєкт документа буде поданий не пізніше 1 червня 2023 року.

А керівництво МОН розгляне концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти до 1 липня 2023 року.

 

До складу робочої групи увійшли:

Людмила Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, директор Українського науководослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), доктор історичних наук, (голова);

Вадим Арістов - старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, кандидат історичних наук;

Костянтин Баханов - професор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук;

Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, старший науковий співробітник, доктор економічних наук;

Ігор Гирич - завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Владислав Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса, доктор політичних наук;

Раїса Євтушенко - головний спеціаліст Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України;

Юлія Малієнко - старший науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Мар'ян Мудрий - доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук;

Валерій Островський - в. о. доцента Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук;

Василь Павлов - керівник експертної групи військових зв'язків з громадськістю Директорату інформаційної політики в сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України;

Роман Пастушенко - заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя;

Іван Патриляк - старший офіцер відділу тактики частин, родів, видів сил Збройних Сил України Центру воєнної історії Збройних Сил України, доктор історичних наук, професор;

Олексій Сокирко - доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук;

Наталія Старченко - старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Ігор Щупак - директор Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума", член Ради директорів UJE, кандидат історичних наук.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.