МОН розробляє засади реформування історичної освіти

Міністерство освіти і науки планує розробити концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти

При міністерстві освіти та науки створено робочу групу, яка розроблятиме концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Очікується, що проєкт документа буде поданий не пізніше 1 червня 2023 року.

А керівництво МОН розгляне концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти до 1 липня 2023 року.

 

До складу робочої групи увійшли:

Людмила Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, директор Українського науководослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), доктор історичних наук, (голова);

Вадим Арістов - старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, кандидат історичних наук;

Костянтин Баханов - професор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук;

Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, старший науковий співробітник, доктор економічних наук;

Ігор Гирич - завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Владислав Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса, доктор політичних наук;

Раїса Євтушенко - головний спеціаліст Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України;

Юлія Малієнко - старший науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Мар'ян Мудрий - доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук;

Валерій Островський - в. о. доцента Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук;

Василь Павлов - керівник експертної групи військових зв'язків з громадськістю Директорату інформаційної політики в сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України;

Роман Пастушенко - заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя;

Іван Патриляк - старший офіцер відділу тактики частин, родів, видів сил Збройних Сил України Центру воєнної історії Збройних Сил України, доктор історичних наук, професор;

Олексій Сокирко - доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук;

Наталія Старченко - старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Ігор Щупак - директор Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума", член Ради директорів UJE, кандидат історичних наук.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.