МОН розробляє засади реформування історичної освіти

Міністерство освіти і науки планує розробити концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти

При міністерстві освіти та науки створено робочу групу, яка розроблятиме концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Очікується, що проєкт документа буде поданий не пізніше 1 червня 2023 року.

А керівництво МОН розгляне концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти до 1 липня 2023 року.

 

До складу робочої групи увійшли:

Людмила Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, директор Українського науководослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), доктор історичних наук, (голова);

Вадим Арістов - старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, кандидат історичних наук;

Костянтин Баханов - професор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук;

Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, старший науковий співробітник, доктор економічних наук;

Ігор Гирич - завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Владислав Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса, доктор політичних наук;

Раїса Євтушенко - головний спеціаліст Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України;

Юлія Малієнко - старший науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Мар'ян Мудрий - доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук;

Валерій Островський - в. о. доцента Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук;

Василь Павлов - керівник експертної групи військових зв'язків з громадськістю Директорату інформаційної політики в сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України;

Роман Пастушенко - заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя;

Іван Патриляк - старший офіцер відділу тактики частин, родів, видів сил Збройних Сил України Центру воєнної історії Збройних Сил України, доктор історичних наук, професор;

Олексій Сокирко - доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук;

Наталія Старченко - старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Ігор Щупак - директор Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума", член Ради директорів UJE, кандидат історичних наук.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.