МОН розробляє засади реформування історичної освіти

Міністерство освіти і науки планує розробити концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти

При міністерстві освіти та науки створено робочу групу, яка розроблятиме концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Очікується, що проєкт документа буде поданий не пізніше 1 червня 2023 року.

А керівництво МОН розгляне концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти до 1 липня 2023 року.

 

До складу робочої групи увійшли:

Людмила Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, директор Українського науководослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), доктор історичних наук, (голова);

Вадим Арістов - старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, кандидат історичних наук;

Костянтин Баханов - професор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук;

Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, старший науковий співробітник, доктор економічних наук;

Ігор Гирич - завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Владислав Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса, доктор політичних наук;

Раїса Євтушенко - головний спеціаліст Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України;

Юлія Малієнко - старший науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Мар'ян Мудрий - доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук;

Валерій Островський - в. о. доцента Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук;

Василь Павлов - керівник експертної групи військових зв'язків з громадськістю Директорату інформаційної політики в сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України;

Роман Пастушенко - заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя;

Іван Патриляк - старший офіцер відділу тактики частин, родів, видів сил Збройних Сил України Центру воєнної історії Збройних Сил України, доктор історичних наук, професор;

Олексій Сокирко - доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук;

Наталія Старченко - старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України, доктор історичних наук;

Ігор Щупак - директор Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума", член Ради директорів UJE, кандидат історичних наук.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.