Вночі в Одесі знесли Катерину ІІ та Суворова

Пам'ятники переміщено в музеї

Вночі в Одесі демонтували пам'ятник "засновникам міста" – композицію скульптур, у центрі якої була російська імператриця Катерина II.

 

Роботи розпочали ще вдень, проте остаточно прибрали пам'ятник уже глибокої ночі — тепер його скульптури будуть розміщені у музеї.

Голова Одеської ОВ Максим Марченко назвав демонтаж монумента історичною подією.

"Сьогодні відбулася справді історична подія. Нарешті пам'ятник російській імператриці катерині в Одесі був демонтований. Дякую мешканцям Одеси, які висловили свою позицію, що російській імперській спадщині не місце у сучасній, правовій, демократичній Україні. 

Дякую депутатам Одеської міської ради за те, що ухвалили вірне рішення. Кожен, хто долучився до цього процесу, показав, що коли ми об'єднані спільною метою, то обов'язково її досягаємо. Одещина має багату історію, культуру, та національну спадщину і сьогодні ми творимо нашу історію разом. Слава Україні!", - написав він у своєму телеграм каналі.

Крім того, у мерії Одеси повідомили, що вночі також демонтували пам'ятник російському полководцю Олександру Суворову.

"Згідно з рішенням сесії міської ради в Одесі було демонтовано пам'ятник А. Суворову. Монумент буде передано до Одеського художнього музею для його тимчасового зберігання", - сказано в повідомленні.



Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".