Вночі в Одесі знесли Катерину ІІ та Суворова

Пам'ятники переміщено в музеї

Вночі в Одесі демонтували пам'ятник "засновникам міста" – композицію скульптур, у центрі якої була російська імператриця Катерина II.

 

Роботи розпочали ще вдень, проте остаточно прибрали пам'ятник уже глибокої ночі — тепер його скульптури будуть розміщені у музеї.

Голова Одеської ОВ Максим Марченко назвав демонтаж монумента історичною подією.

"Сьогодні відбулася справді історична подія. Нарешті пам'ятник російській імператриці катерині в Одесі був демонтований. Дякую мешканцям Одеси, які висловили свою позицію, що російській імперській спадщині не місце у сучасній, правовій, демократичній Україні. 

Дякую депутатам Одеської міської ради за те, що ухвалили вірне рішення. Кожен, хто долучився до цього процесу, показав, що коли ми об'єднані спільною метою, то обов'язково її досягаємо. Одещина має багату історію, культуру, та національну спадщину і сьогодні ми творимо нашу історію разом. Слава Україні!", - написав він у своєму телеграм каналі.

Крім того, у мерії Одеси повідомили, що вночі також демонтували пам'ятник російському полководцю Олександру Суворову.

"Згідно з рішенням сесії міської ради в Одесі було демонтовано пам'ятник А. Суворову. Монумент буде передано до Одеського художнього музею для його тимчасового зберігання", - сказано в повідомленні.



Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.