Вночі в Одесі знесли Катерину ІІ та Суворова

Пам'ятники переміщено в музеї

Вночі в Одесі демонтували пам'ятник "засновникам міста" – композицію скульптур, у центрі якої була російська імператриця Катерина II.

 

Роботи розпочали ще вдень, проте остаточно прибрали пам'ятник уже глибокої ночі — тепер його скульптури будуть розміщені у музеї.

Голова Одеської ОВ Максим Марченко назвав демонтаж монумента історичною подією.

"Сьогодні відбулася справді історична подія. Нарешті пам'ятник російській імператриці катерині в Одесі був демонтований. Дякую мешканцям Одеси, які висловили свою позицію, що російській імперській спадщині не місце у сучасній, правовій, демократичній Україні. 

Дякую депутатам Одеської міської ради за те, що ухвалили вірне рішення. Кожен, хто долучився до цього процесу, показав, що коли ми об'єднані спільною метою, то обов'язково її досягаємо. Одещина має багату історію, культуру, та національну спадщину і сьогодні ми творимо нашу історію разом. Слава Україні!", - написав він у своєму телеграм каналі.

Крім того, у мерії Одеси повідомили, що вночі також демонтували пам'ятник російському полководцю Олександру Суворову.

"Згідно з рішенням сесії міської ради в Одесі було демонтовано пам'ятник А. Суворову. Монумент буде передано до Одеського художнього музею для його тимчасового зберігання", - сказано в повідомленні.



Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".