У Польщі оголосили пам'яткою капличку 2011 року будівництва

Про це повідомляє Gazeta Wyborcza.

 

1 грудня мазовецький консерватор пам'яток (посадова особа, що відповідає за захист пам'яток на воєводському рівні) професор Якуб Левицький оголосив пам'яткою каплицю у селі Тарнів (гміна Вільга, Гавролінський повіт).

Цю каплицю збудовано на приватній земельній діялнці у 2011 році. Має висоту 12 м, довжину 9 м і ширину майже 5 м. Виглядає як літній будиночок, але має хрест. Будівля ніколи не була освячена як релігійна споруда.

Дерев'яна будівля з гонтовим дахом має одну скляна стіна за вівтарем, крізь яку відкривається вид з урвища на Віслу. 

Об'єкт спроектували архітектори Марта та Лех Ровінські зі студії "Бетон". Проєкт будівлі увійшов до п'ятірки фіналу Архітектурної премії "Політика" та серед 45 проектів, які у 2011 році були номіновані на найпрестижнішу архітектурну премію Європи імені Міса ван дер Рое.

"Це витвір минулої епохи, оскільки це один із останніх зразків дерев'яної сакральної архітектури, зведеної на польських землях протягом кількох сотень років", – стверджує мазовецький консерватор в опублікованому комюніке.

Минулого літа будівлю виставили на продаж з умовою перемістити в інше місце. У листопаді 2021 року власник помер, а майном заволоділи кредитори. Внесення до реєстру пам'яток унеможливить знесення та перенесення будівлі без згоди пам'яткоохоронця.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.