У США продають обручку ХVII століття задля допомоги Україні

Мітці Пердью, вдова магната Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку рідкісний смарагд, пише видання The New York Times

 

Усі кошти, виручені від продажу каблучки (оціночна вартість - від 50 000 до 70 000 доларів США) будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні.

Каблучка походить з XVII століття.

Корабель Nuestra Señora de Atocha відплив із Гавани до Іспанії 4 вересня 1622 року з великим вантажем срібла, золота та смарагдів. Наступного дня він затонув через ураган.

У 1986 році затонулий корабель зі скарбами віднайшов "король скарбошукачів" Мел Фішер. Фінансував його експедицію Френк Пердью. Більша частина скарбу була передана Смітсонівському інституту та Технічному коледжу штату Делавер.

Собі Френк Пердью залишив золотий дублон та смарагд. У 1988 році Френк подарував смарагд своїй майбутній дружині Мітці. 

Після початку нової агресії РФ проти України Мітці Пердью відвідала Київ, де через повітряну тривогу провела ніч у бомбосховищі. Вражена подіями вона вирішили продати обручку, а кошти передати на гуманітарні проєкти в Україні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.