У Львові перейменували вулицю та найменували три сквери

На сесії Львівської міської ради 6 грудня ухвалено кілька рішень щодо міської топоніміки.

 

Відтепер вулиця Сєргєя Боткіна носитиме назву імені державного секретаря з охорони здоров'я при уряді ЗУНР, голови Українського лікарського товариства Івана-Теодозія Куровця.

Також присвоїли назви трьом скверам.

Так, ім'я видатного українського письменника, політичного та громадського діяча Романа Іваничука носитиме сквер біля пам'ятника "Товариство "Просвіта", що на вул. Лисенка, 12.

На честь фундатора львівської школи фізіології, доцента, професора Адольфа Бека сквер, що розташований на вул. Академіка О. Богомольця, отримав назву "Рондо Адольфа Бека".

Скверу на вул. Князя Романа присвоїли ім'я Леоніда Штейна - відомого шахіста, міжнародного гросмейстера.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.