У Львові перейменували вулицю та найменували три сквери

На сесії Львівської міської ради 6 грудня ухвалено кілька рішень щодо міської топоніміки.

 

Відтепер вулиця Сєргєя Боткіна носитиме назву імені державного секретаря з охорони здоров'я при уряді ЗУНР, голови Українського лікарського товариства Івана-Теодозія Куровця.

Також присвоїли назви трьом скверам.

Так, ім'я видатного українського письменника, політичного та громадського діяча Романа Іваничука носитиме сквер біля пам'ятника "Товариство "Просвіта", що на вул. Лисенка, 12.

На честь фундатора львівської школи фізіології, доцента, професора Адольфа Бека сквер, що розташований на вул. Академіка О. Богомольця, отримав назву "Рондо Адольфа Бека".

Скверу на вул. Князя Романа присвоїли ім'я Леоніда Штейна - відомого шахіста, міжнародного гросмейстера.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.