У Києві перейменували проспект Дружби народів і ще 31 об'єкт

Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

На сьогоднішньому засіданні Київради ухвалили нові назви ще 32 міських об'єктів. Зокрема, перейменували:

У Голосіївському районі:

вулицю Холмогорську – на вулицю Володимира Самійленка;
провулок Василя Жуковського – на провулок Леопольда Ященка;
вулицю Маршала Говорова – на вулицю Генерала Момота.

У Дарницькому районі:

провулок Енгельса – на провулок Богдана-Ігоря Антонича;
провулок Тургенєва – на провулок Олександра Барвінського;
вулицю Енгельса – на вулицю Опанаса Сластіона.

У Деснянському районі:

вулицю Кутузова – на вулицю Івана Кожедуба;
вулицю Суворова – на вулицю Сергія Котенка;
вулицю Академіка Курчатова – на вулицю Ореста Левицького.

У Печерському районі:

вулицю Миколи Раєвського – на вулицю Павла Загребельного;
бульвар Дружби Народів – на бульвар Миколи Міхновського.

У Подільському районі:

провулок Одоєвського – на провулок Олександра Воїнова;
вулицю Достоєвського – на вулицю Енді Воргола;
вулицю Орську – на вулицю Василя Мови.

У Святошинському районі:

вулицю Пришвіна – на вулицю Івана Труша;
вулицю Михайла Свєтлова – на вулицю Олександра Дорошкевича;
вулицю Василя Алексухіна – на вулицю Степана Чобану;
вулицю Генерала Авдєєнка – на вулицю Геннадія Матуляка;
вулицю Генерала Потапова – на вулицю Василя Доманицького;
вулицю Яснополянську – на вулицю Клима Чурюмова;
вулицю Сім'ї Сосніних – на вулицю Івана Дзюби.

У Солом'янському районі:

вулицю Уляни Громової – на вулицю Катерини Ступницької;
вулицю Юліуса Фучика – на вулицю Карела Чапека;
вулицю Зої Космодем'янської – на вулицю Софії Галечко;
вулицю Металістів – на вулицю Михайла Брайчевського;
вулицю Качалова – на вулицю Володимира Качали.

У Шевченківському районі:

вулицю Тешебаєва – на вулицю Олександра Бринжали;
вулицю Толбухіна – на вулицю Василя Данилевича;
провулок Криловського – на провулок Архітектора Івана Зарудного;
провулок Толбухіна – на провулок Михайла Ялового;
вулицю Академіка Грекова – на вулицю Родини Глаголєвих;
вулицю Кирпоноса – на вулицю Всеволода Петріва.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.