У Вільнюсі демонтували радянський військовий пам'ятник

На кладовищі Антакалніо у Вільнюсі демонтували радянський військовий пам'ятник. 

 
ФОТО: Saulius Žiūra

Про це у четвер увечері заявив мер Вільнюса Реміґіюс Шимашюс.

"Тепер тут чисто. Ми зберемо тільки паркани і охорону. У Вільнюсі до того часу було добре, а тепер стало легше", – написав Реміґіюс Шимашюс у Facebook.

Демонтаж мали провести ще до 1 листопада, але кілька етнічних росіян - мешканців Латвії (Казимир Юрайтис, Дмітрій Глазков, Тат'яна Брандт та Анастасія Брандт) звернулись до Комітету з прав людини ООН зі скаргою на порушення прав нацменшин та прав на повагу до приватного та сімейного життя.

Комітет з прав людини ООН попросив запровадити тимчасові заходи захисту. Утім,  міський голова Вільнюса оголосив, що демонтаж пам'ятника - це повноваження муніципалітету. До того ж, в ООН просять не знищувати могили та не прибирати надгробки - а це, власне, і не роблять, демонтують лише ідеологічні споруди.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.