У Литві закрили одну зі справ щодо штурму телевежі у 1991 році

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова

 

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова щодо його відповідальності за штурм телевежі в січні 1991 року ("справа 13 січня") у зв'язку зі смертю відповідача.

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Позов був поданий проти конкретної особи, колишнього президента Радянського Союзу, після його смерті правонаступництво неможливе", – заявив представник Вільнюського районного суду Аурім Жукаускас у четвер.

Кримінальна справа проти Горбачова була відкрита щодо подій ночі на 13 січня 1991 року, коли під час штурму радянськими військовими частинами Вільнюської телевежі та будівлі Комітету з радіо та телемовлення загинуло 14 осіб.

Родичі загиблих домагалися відповідальності Горбачова. Четверо з них цього року подали до суду цивільний позов проти колишнього президента СРСР.

Вони прагнули довести, що Горбачов, який на той час був головнокомандувачем збройними силами СРСР, мав контроль над армією, але не вжив заходів для запобігання агресії в Литві та тим самим не припинив виконання злочину.

У травні Вільнюський міськрайонний суд направив документи цього позову до МЗС Росії для передачі їх Ґорбачову. Російська прокуратура, яка розслідувала "справу 13 січня", відмовилася перевіряти відповідальність пана Горбачова та допитувати його.






На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.