У Литві закрили одну зі справ щодо штурму телевежі у 1991 році

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова

 

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова щодо його відповідальності за штурм телевежі в січні 1991 року ("справа 13 січня") у зв'язку зі смертю відповідача.

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Позов був поданий проти конкретної особи, колишнього президента Радянського Союзу, після його смерті правонаступництво неможливе", – заявив представник Вільнюського районного суду Аурім Жукаускас у четвер.

Кримінальна справа проти Горбачова була відкрита щодо подій ночі на 13 січня 1991 року, коли під час штурму радянськими військовими частинами Вільнюської телевежі та будівлі Комітету з радіо та телемовлення загинуло 14 осіб.

Родичі загиблих домагалися відповідальності Горбачова. Четверо з них цього року подали до суду цивільний позов проти колишнього президента СРСР.

Вони прагнули довести, що Горбачов, який на той час був головнокомандувачем збройними силами СРСР, мав контроль над армією, але не вжив заходів для запобігання агресії в Литві та тим самим не припинив виконання злочину.

У травні Вільнюський міськрайонний суд направив документи цього позову до МЗС Росії для передачі їх Ґорбачову. Російська прокуратура, яка розслідувала "справу 13 січня", відмовилася перевіряти відповідальність пана Горбачова та допитувати його.






Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.