У Литві відкрили виставку "Вічно вільна Україна!"

Вперше документи Національного архівного фонду України експонуються за межами держави

22 вересня 2022 року в Музеї війни Вітовта Великого (Каунас, Литва) відкрито унікальну міжнародну виставку "Вічно вільна Україна!".  Україна вперше презентує за кордоном оригінали документів з Національного архівного фонду.

 

Виставка розповідає про боротьбу України за свободу та незалежність початку ХХ століття, розкриває вражаючі та маловідомі сторінки боротьби українського народу за Незалежність. Основну увагу зосереджено на історії однострою українських збройних формувань.

До початку російської агресії в Україні ця виставка експонувалася в Національному музеї історії України часів Другої світової війни в Києві, але музейні цінності були евакуйовані, а згодом передані до Музею війни Вітовта Великого для експонування на виставці. До цього часу більшість експонатів були відомі лише вузькому колу спеціалістів, але не були доступні широкому загалу. 

На виставці Центральний державний архів вищих органів влади та управління України показує компас старшини 1-шої Стрілецької Запорізької дивізії, погони старшин Українських Січових Стрільців, петлиці, ґудзики, нагрудні знаки, відзнаки, кокарди старшин Армії УНР, зразки тканин, з якої шили форму для козаків Армії УНР. Разом 18 предметів і 7 документів.

Виставка проходить під патронатом Прем'єр-міністра Литовської Республіки Інгріди Шимоніте. 

Організаторами виставки є Національний музей історії України у Другій світовій війні, Фонд Богдана Губського "Україна – 21 століття" та Військовий музей Вітовта Великого. Куратор виставки - Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні. Дизайнер - Володимир Таран.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.