У Литві відкрили виставку "Вічно вільна Україна!"

Вперше документи Національного архівного фонду України експонуються за межами держави

22 вересня 2022 року в Музеї війни Вітовта Великого (Каунас, Литва) відкрито унікальну міжнародну виставку "Вічно вільна Україна!".  Україна вперше презентує за кордоном оригінали документів з Національного архівного фонду.

 

Виставка розповідає про боротьбу України за свободу та незалежність початку ХХ століття, розкриває вражаючі та маловідомі сторінки боротьби українського народу за Незалежність. Основну увагу зосереджено на історії однострою українських збройних формувань.

До початку російської агресії в Україні ця виставка експонувалася в Національному музеї історії України часів Другої світової війни в Києві, але музейні цінності були евакуйовані, а згодом передані до Музею війни Вітовта Великого для експонування на виставці. До цього часу більшість експонатів були відомі лише вузькому колу спеціалістів, але не були доступні широкому загалу. 

На виставці Центральний державний архів вищих органів влади та управління України показує компас старшини 1-шої Стрілецької Запорізької дивізії, погони старшин Українських Січових Стрільців, петлиці, ґудзики, нагрудні знаки, відзнаки, кокарди старшин Армії УНР, зразки тканин, з якої шили форму для козаків Армії УНР. Разом 18 предметів і 7 документів.

Виставка проходить під патронатом Прем'єр-міністра Литовської Республіки Інгріди Шимоніте. 

Організаторами виставки є Національний музей історії України у Другій світовій війні, Фонд Богдана Губського "Україна – 21 століття" та Військовий музей Вітовта Великого. Куратор виставки - Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні. Дизайнер - Володимир Таран.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.