У Литві відкрили виставку "Вічно вільна Україна!"

Вперше документи Національного архівного фонду України експонуються за межами держави

22 вересня 2022 року в Музеї війни Вітовта Великого (Каунас, Литва) відкрито унікальну міжнародну виставку "Вічно вільна Україна!".  Україна вперше презентує за кордоном оригінали документів з Національного архівного фонду.

 

Виставка розповідає про боротьбу України за свободу та незалежність початку ХХ століття, розкриває вражаючі та маловідомі сторінки боротьби українського народу за Незалежність. Основну увагу зосереджено на історії однострою українських збройних формувань.

До початку російської агресії в Україні ця виставка експонувалася в Національному музеї історії України часів Другої світової війни в Києві, але музейні цінності були евакуйовані, а згодом передані до Музею війни Вітовта Великого для експонування на виставці. До цього часу більшість експонатів були відомі лише вузькому колу спеціалістів, але не були доступні широкому загалу. 

На виставці Центральний державний архів вищих органів влади та управління України показує компас старшини 1-шої Стрілецької Запорізької дивізії, погони старшин Українських Січових Стрільців, петлиці, ґудзики, нагрудні знаки, відзнаки, кокарди старшин Армії УНР, зразки тканин, з якої шили форму для козаків Армії УНР. Разом 18 предметів і 7 документів.

Виставка проходить під патронатом Прем'єр-міністра Литовської Республіки Інгріди Шимоніте. 

Організаторами виставки є Національний музей історії України у Другій світовій війні, Фонд Богдана Губського "Україна – 21 століття" та Військовий музей Вітовта Великого. Куратор виставки - Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні. Дизайнер - Володимир Таран.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.