У Києві оцифрували 15 культурно-історичних об’єктів

Туристично-культурний хаб "Київ Цифровий" презентував проєкт, на якому у форматі АR можна побачити важливих для Києва постатей

Туристично-культурний хаб "Київ Цифровий" презентував проєкт, на якому у форматі АR можна побачити важливих для Києва постатей. Про це повідомив керівник цифрової трансформації Києва Петро Оленич.

"Продовжуємо розвивати культурний напрям за допомогою "цифри". Ще 15 історичних об'єктів Києва можна побачити у форматі AR", – написав Петро Оленич.

До колекції AR-експонатів ввійшов засновник Києва Кий, магічні звірі з картин Марії Примаченко, історичні постаті та будівлі часів Київської Русі.

Використані технології доповненої реальності на проєкті не мають аналогів в Україні, за приклади бралися успішні світові кейси з 3D-моделінгу.

Побачити 15 архітектурних шедеврів, містичних істот та постатей можна за посиланням. А також офлайн, відсканувавши QR-коди на будівлях із мапи.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.