ЦДАМЛМ оцифрував замальовки пам'яток Криму 1920-х - 1930-х років

Оцифрований фонд містить фотокопії замальовок Євпаторії, Карасубазару, Нового Світу, Старого Криму, Судака та інших міст Криму 1920-х - 1930-х років

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) оцифрував особовий фонд архітектора Павла Голландського (1861–1939).

Павло Голландський з 1898 р. працював у Києві, з 1919 р. і до кінця життя – у Криму. Викладав у Київському політехнічному інституті. Вивчав архітектурне мистецтво Київської Русі. Як вчений секретар Київського товариства історії, археології та мистецтва брав участь у розкопках Десятинної церкви, Золотих Воріт, садиби Софійського собору, церкви Спаса на Бору, собору в Видубичах.

Будівлі у Києві, створені за проектами або за участі Павла Голландського, є пам'ятками архітектури. Серед них будівля Київської контори Державного банку, Київського комерційного училища (нині – Київський університет театру, кіно і телебачення), будівля Державної наукової медичної бібліотеки МОЗ України та ін. Був одним із засновників Товариства охорони пам'яток старовини.

Також досліджував тюрксько-татарську архітектуру. Працював у Центральному музеї Тавриди (Сімферополь). Павлом Голландським створено проєкт постаменту пам'ятника Івану Айвазовському у Феодосії (1914; скульптор І. Ґінзбурґ, 1930).

Фонд Павла Голландського включає 25 справ з документами 1883, 1922 – 1974 рр. У справах є фотокопії замальовок Євпаторії, Карасубазару, Нового Світу, Старого Криму, Судака та інших міст Криму.
 
Теми

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.