ЦДАМЛМ оцифрував замальовки пам'яток Криму 1920-х - 1930-х років

Оцифрований фонд містить фотокопії замальовок Євпаторії, Карасубазару, Нового Світу, Старого Криму, Судака та інших міст Криму 1920-х - 1930-х років

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) оцифрував особовий фонд архітектора Павла Голландського (1861–1939).

Павло Голландський з 1898 р. працював у Києві, з 1919 р. і до кінця життя – у Криму. Викладав у Київському політехнічному інституті. Вивчав архітектурне мистецтво Київської Русі. Як вчений секретар Київського товариства історії, археології та мистецтва брав участь у розкопках Десятинної церкви, Золотих Воріт, садиби Софійського собору, церкви Спаса на Бору, собору в Видубичах.

Будівлі у Києві, створені за проектами або за участі Павла Голландського, є пам'ятками архітектури. Серед них будівля Київської контори Державного банку, Київського комерційного училища (нині – Київський університет театру, кіно і телебачення), будівля Державної наукової медичної бібліотеки МОЗ України та ін. Був одним із засновників Товариства охорони пам'яток старовини.

Також досліджував тюрксько-татарську архітектуру. Працював у Центральному музеї Тавриди (Сімферополь). Павлом Голландським створено проєкт постаменту пам'ятника Івану Айвазовському у Феодосії (1914; скульптор І. Ґінзбурґ, 1930).

Фонд Павла Голландського включає 25 справ з документами 1883, 1922 – 1974 рр. У справах є фотокопії замальовок Євпаторії, Карасубазару, Нового Світу, Старого Криму, Судака та інших міст Криму.
 
Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".