IN MEMORIAM: помер політв'язень радянських таборів Богдан Ребрик

В Івано-Франківську на 85-му році життя відійшов у засвіти політичний в'язень радянських таборів, член Української Гельсинської Спілки Богдан Ребрик

Про це повідомила у Фейсбуці його дружина Галина Ребрик.

 

"На 85-му році життя відійшов у вічність Ребрик Богдан Васильович, багатолітній політичний в'язень радянських таборів, народний депутат України І демократичного скликання, член Української Гельсінської групи. Нестерпний біль та великий смуток... Вічна пам'ять", - написала Галина Ребрик.

Богдан Ребрик народився 30 липня 1938 року в с. Павлівка на Івано-Франківщині. Його батько був учасником УПА.

У 1962-1967 роках Богдан Ребрик працював інструктором-викладачем обласної радіотехнічної школи.

У 1967році його заарештували за "виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі" та засудили до 3 років таборів і 5 років позбавлення права займати посади, пов'язані з викладанням і вихованням молоді. Покарання відбував у мордовських таборах. Звільнений у 1970 році.

Повернувшись з неволі, знову включався в боротьбу. У 1974 році його заарештували знову, а у 1975 році визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили до 7 років таборів особливого суворого режиму і 3 років заслання.

Термін відбував у Мордовії та с. Кучино, Пермської області. Неодноразово зазнавав тортур, сидів у карцері за відмову співпрацювати з КДБ тощо.

У 1979 Богдан Ребрик увійшов до складу табірної інтернаціональної Гельсінської групи.

У липні 1987 року повернувся в Івано-Франківськ. У 1989-1990 роках — член крайової ради Народного руху України, співголова обласного "Меморіалу", заступник голови обласної філії Української Гельсінської спілки.

4 березня 1990 року Богдана Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Богдана Ребрика реабілітували у 1991 році.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.