IN MEMORIAM: помер політв'язень радянських таборів Богдан Ребрик

В Івано-Франківську на 85-му році життя відійшов у засвіти політичний в'язень радянських таборів, член Української Гельсинської Спілки Богдан Ребрик

Про це повідомила у Фейсбуці його дружина Галина Ребрик.

 

"На 85-му році життя відійшов у вічність Ребрик Богдан Васильович, багатолітній політичний в'язень радянських таборів, народний депутат України І демократичного скликання, член Української Гельсінської групи. Нестерпний біль та великий смуток... Вічна пам'ять", - написала Галина Ребрик.

Богдан Ребрик народився 30 липня 1938 року в с. Павлівка на Івано-Франківщині. Його батько був учасником УПА.

У 1962-1967 роках Богдан Ребрик працював інструктором-викладачем обласної радіотехнічної школи.

У 1967році його заарештували за "виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі" та засудили до 3 років таборів і 5 років позбавлення права займати посади, пов'язані з викладанням і вихованням молоді. Покарання відбував у мордовських таборах. Звільнений у 1970 році.

Повернувшись з неволі, знову включався в боротьбу. У 1974 році його заарештували знову, а у 1975 році визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили до 7 років таборів особливого суворого режиму і 3 років заслання.

Термін відбував у Мордовії та с. Кучино, Пермської області. Неодноразово зазнавав тортур, сидів у карцері за відмову співпрацювати з КДБ тощо.

У 1979 Богдан Ребрик увійшов до складу табірної інтернаціональної Гельсінської групи.

У липні 1987 року повернувся в Івано-Франківськ. У 1989-1990 роках — член крайової ради Народного руху України, співголова обласного "Меморіалу", заступник голови обласної філії Української Гельсінської спілки.

4 березня 1990 року Богдана Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Богдана Ребрика реабілітували у 1991 році.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.