У Відні скасували концерт російського піаніста

Концертна зала Konzerthaus у Відні скасувала концерт російського піаніста Дениса Мацуєва, призначений на 16 лютого

 Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Telegram.

"Дякуємо, що чуєте нас! У Відні скасували концерт відомого російського піаніста Дениса Мацуєва, який підтримує агресію РФ проти України. Це артисти та пропагандисти з ряду нетребків-піонтковських. Тому їм не місце в цивілізованих країнах", – написав він.

Замість росіянина зіграє французький піаніст Олександр Канторов, який засуджує російську агресію та був учасником благодійних концертів на допомогу Україні.

Після початку повномасштабної війни в Україні, швейцарський Фонд Сергія Рахманінова виключив Мацуєва зі своєї ради. А Латвія внесла його та ще 24 інших російських діячів культури до списку персон нон-ґрата.

Денис Мацуєв у 2014 році підписався під відкритим листом на підтримку анексії Криму, а також неодноразово висловлювався зі схваленням політики Путіна, зокрема щодо України. Піаніст входив до ініціативної групи з висунення Путіна кандидатом в президенти 2018 року та до робочої групи з підготовки поправок до Конституції Росії.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.