У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською

У Національному університеті "Києво-Могилянська академія" студентам, викладачам та адміністрації заборонили використовувати російську мову у закладі

Про це повідомив голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко на своїй сторінці у Facebook.

У стінах Національного університету "Києво-Могилянська академія" заборонили вживати російську мову. Ця норма прописана у нових Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які 27 січня затвердили на 40-й сесії Академічної конференції університету.

"Якщо викладання російською не ведеться в університеті вже дуже давно, то тепер заборона стосується і спілкування між собою мовою окупантів у Могилянці. Це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів, адміністративного персоналу", — написав він.

За словами Геннадія Зубка, змінювати правила внутрішнього розпорядку вишу довелося через вимоги і виклики часу. "Як Голова Наглядової ради НаУКМА, так само як і інші члени Наглядової ради та вся Могилянська спільнота, гостро відчуваємо, що війна дуже вплинула на роботу університету. Могилянці стали до лав ЗСУ і пішли на передову захищати Україну, на жаль, є і загиблі герої", — йдеться у дописі Геннадія Зубка.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.