У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською

У Національному університеті "Києво-Могилянська академія" студентам, викладачам та адміністрації заборонили використовувати російську мову у закладі

Про це повідомив голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко на своїй сторінці у Facebook.

У стінах Національного університету "Києво-Могилянська академія" заборонили вживати російську мову. Ця норма прописана у нових Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які 27 січня затвердили на 40-й сесії Академічної конференції університету.

"Якщо викладання російською не ведеться в університеті вже дуже давно, то тепер заборона стосується і спілкування між собою мовою окупантів у Могилянці. Це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів, адміністративного персоналу", — написав він.

За словами Геннадія Зубка, змінювати правила внутрішнього розпорядку вишу довелося через вимоги і виклики часу. "Як Голова Наглядової ради НаУКМА, так само як і інші члени Наглядової ради та вся Могилянська спільнота, гостро відчуваємо, що війна дуже вплинула на роботу університету. Могилянці стали до лав ЗСУ і пішли на передову захищати Україну, на жаль, є і загиблі герої", — йдеться у дописі Геннадія Зубка.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.