У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською

У Національному університеті "Києво-Могилянська академія" студентам, викладачам та адміністрації заборонили використовувати російську мову у закладі

Про це повідомив голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко на своїй сторінці у Facebook.

У стінах Національного університету "Києво-Могилянська академія" заборонили вживати російську мову. Ця норма прописана у нових Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які 27 січня затвердили на 40-й сесії Академічної конференції університету.

"Якщо викладання російською не ведеться в університеті вже дуже давно, то тепер заборона стосується і спілкування між собою мовою окупантів у Могилянці. Це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів, адміністративного персоналу", — написав він.

За словами Геннадія Зубка, змінювати правила внутрішнього розпорядку вишу довелося через вимоги і виклики часу. "Як Голова Наглядової ради НаУКМА, так само як і інші члени Наглядової ради та вся Могилянська спільнота, гостро відчуваємо, що війна дуже вплинула на роботу університету. Могилянці стали до лав ЗСУ і пішли на передову захищати Україну, на жаль, є і загиблі герої", — йдеться у дописі Геннадія Зубка.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.