"Чиїми іменами названі вулиці та сквери, того і країна!" - Тарас Кремінь

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь опублікував рекомендований список українських діячів, чиї імена можна використовувати під час перейменувань

Оскільки в Україні актуалізувалось перейменування топонімів, уповноважений  із захисту державної мови Тарас Кремінь у  співпраці з Національною академією наук України та Національною академією педагогічних наук України склав попередній список видатних українців, які зробили визначальний внесок у розвиток та утвердження української мови як державної.

"Зрозуміло, що ініціатива має виходити від мешканців тих населених пунктів, в яких будуть перейменовувати географічні назви та об'єкти топоніміки. Завдання місцевої влади - дослухатися громади, академічних установ, провідних університетів. Певен, що цей узгоджений список буде в нагоді всім, в тому числі, за кордоном, хто вже зараз хоче увічнити в назвах вулиць, бібліотек чи скверів імена будівничих - захисників української мови, культури, нації.

Користуйтеся, змінюйте свої громади. Перефразовуючи відомий крилатий вислів, чиїми іменами названі вулиці та сквери, того і країна!" - зазначив Тарас Кремінь.

Також він запросив долучитися до впорядкування такого списку та надсилати на адресу Уповноваженого протягом місяця (до 26.06) імена тих захисників мови, хто мав би також бути увічненим в Україні.

Сам список можна переглянути за лінком.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.