"Чиїми іменами названі вулиці та сквери, того і країна!" - Тарас Кремінь

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь опублікував рекомендований список українських діячів, чиї імена можна використовувати під час перейменувань

Оскільки в Україні актуалізувалось перейменування топонімів, уповноважений  із захисту державної мови Тарас Кремінь у  співпраці з Національною академією наук України та Національною академією педагогічних наук України склав попередній список видатних українців, які зробили визначальний внесок у розвиток та утвердження української мови як державної.

"Зрозуміло, що ініціатива має виходити від мешканців тих населених пунктів, в яких будуть перейменовувати географічні назви та об'єкти топоніміки. Завдання місцевої влади - дослухатися громади, академічних установ, провідних університетів. Певен, що цей узгоджений список буде в нагоді всім, в тому числі, за кордоном, хто вже зараз хоче увічнити в назвах вулиць, бібліотек чи скверів імена будівничих - захисників української мови, культури, нації.

Користуйтеся, змінюйте свої громади. Перефразовуючи відомий крилатий вислів, чиїми іменами названі вулиці та сквери, того і країна!" - зазначив Тарас Кремінь.

Також він запросив долучитися до впорядкування такого списку та надсилати на адресу Уповноваженого протягом місяця (до 26.06) імена тих захисників мови, хто мав би також бути увічненим в Україні.

Сам список можна переглянути за лінком.

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.