Польща готова прийняти у себе культурні цінності з України

Польща готова на час війни прийняти на зберігання культурні цінності з України

Про це в ефірі Польського радіо сказав заступник міністра культури і національної спадщини Польщі Ярослав Селлін.

"Ми маємо підготовлені склади у бібліотеках і в архівах музеїв, які готові прийняти рухомі колекції, якщо українці ухвалять рішення про їх вивезення", - заявив Селлін.

Він зауважив, що наразі українці воліють переміщувати культурні цінності до безпечніших місць у межах країни.

"Проте відомо, що цих безпечніших місць не так багато в Україні, оскільки російські бомбардування стосуються усієї території України",- наголосив заступник міністра.

Також він повідомив, що з Львівської картинної галереї вивезено на зберігання до Польщі картини художника Яцека Мальчевського, вони сьогодні виставлені для огляду у залах Національного музею у Познані.

 

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.