МКІП та УІНП оприлюднили рекомендації щодо російських та радянських пам'ятників

МКІП та УІНП вважають, що імперські пам'ятники - неприйнятні, а військові монументи Другої світової війни потрібно зберегти зі зміною відверто пропагандистських написів

Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті оприлюднили рекомендації щодо пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією та культурою Росії й СРСР.

 

Рекомендації стосуються двох категорій пам'ятників:

- особам, які пов'язані з історією та культурою Російської імперії та СРСР;

- військових монументів та меморіалів Другої світової війни.

У цих органах влади вважають, що пам'ятники особам, які брали участь у пропаганді та реалізації російської імперської та радянської тоталітарної політики є неприйнятними.

Чиновники пропонують частину таких пам'ятників (за умови їх художньої та історичної цінності) перенести їх до музейних просторів або закрити їх тимчасовими конструкціями.

Пам'ятники Другої світової війни, на думку МКІП та УІНП, потрібно зберегти. Чиновники закликають підтримувати їх у "належному стані", "вписувати їх у локальний контекст" та "використовувати з просвітницькою метою".

А якщо, такі пам'ятники містять маркери радянської та російської мілітаристської пропаганди, то їх пропонують замінити. Наприклад, потребує заміни термін "Велика вітчизняна війна" на "Друга світова війна", дати "1941–1945" на "1939–1945", а усувати бажано написи "радянська батьківщина", "радянський народ" та подібні.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".