Польща звернулась в ООН щодо репарацій від Німеччини

У вівторок Польща надіслала до ООН звернення щодо отримання репарацій від Німечиини за шкоду, завдану під час Другої світової війни

У вівторок Польща надіслала до ООН звернення щодо отримання репарацій від Німечиини за шкоду, завдану під час Другої світової війни.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Аркаіуш Мулярчик.

У 2017 році Сейм Польщі створив робочу групу з оцінки втрат, завданих країні німецьким агресором в роки Другої світової війни, яку очолив Мулярчик. 1 вересня 2022 року у Варшаві представники польської влади представили звіт про завдану Німеччиною шкоду Польщі в роки Другої світової війни.

Згідно з цим документом, Берлін мав би виплатити Варшаві за спричинені людські та матеріальні втрати під час Другої світової війни воєнних репарацій на суму понад 6,2 трлн злотих (понад 1,5 трлн дол. за курсом станом на 2021 рік).

Німецька влада заявляє, що вважає це питання для себе закритим. Тому, Польща тепер звертається до різноманітних міжнародних організацій - ЮНЕСКО, ООН тощо.

Зруйнована нацистами Варшава
Зруйнована нацистами Варшава

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.