Музей Метрополітен визнав українцями художників Рєпіна, Айвазовського та Куінджі

Один з найбільших художніх музеїв світу Метрополітен у Нью-Йорку змінив підписи до картин Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського та Архипа Куінджі. Тепер на сайті музею вказано, що це українські, а не російські художники

На це звернула увагу мистецтвознавства Оксана Семенік.

Раніше в профілях художників на сайті музею було вказано, що вони росіяни. Тепер у підписах до відомих картин митців, які зберігаються в галереї Метрополітен, зазначено, що це роботи українців.

Ілля Рєпін народився в українській козацькій родині в Чугуєві, що на Харківщині, і провів юність в Україні. Його ключові роботи мали українські мотиви. Айвазовський народився у вірменській родині, в місті Феодосія, Куїнджі – поблизу Маріуполя.

Окрім зміни підписів, під описом до картини Куїнджі "Червоний захід на Дніпрі" додали згадку про те, що саме росіяни знищили музей в його рідному Маріуполі.

Також музей змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".

 

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".