"Укрзалізниця" розпочинає комплексну програму дерусифікації

"Укрзалізниця" розпочинає комплексу програму дерусифікації під назвою "Залізна українізація", розраховану на 3 роки

Про це йдеться на офіційному сайті Укрзалізниці. 

Метою програми є не зміна звичайних російських символів чи назв, а фундаментальна зміна Української залізниці. Процедура позбавлення від російського сліду розрахована на 2023-2025 роки. У компанії зазначають, що підготовку почали ще влітку 2022 року. Для цього зібрали всі технічні та юридичні проблеми, а також ті речі, які потрібно українізувати.

Загалом зміни будуть стосуватися наступного:

  • Назви залізниць;
  • Позначок кілометражу;
  • Сигнальних позначок.
  • А також радянських барельєфів і назв станцій.

Як приклад щодо назв, "Укрзалізниця" приводить Південну залізницю, яка розташована на півночі України. Насправді ж така назва зумовлена походженням від розташування на території давно зниклих Російської імперії та СРСР.

Схожа ситуація й з Південно-Західною залізницею, яка простягається від Чернігівщини до Поділля. Обрати назву для обох станції можна буде за посиланням.

Водночас знинуть станції на кшталт Жовтнева, Колгоспна, Радгоспна. А з фасадів станцій приберуть російські назви українських міст. Разом із тим не буде жодних російських надписів на вагонах чи у квитках пасажирів.

Не менш важливою буде зміна в кілометражі. Більше у Київській області не траплятиметься позначка 856, адже за радянських часів відлік кілометражу починався з москви. Тепер буде відлік від столиці України.

Наостанок, Укрзалізниця планує поступово відходити від радянської системи залізничних позначень та сигналів до загальноєвропейської. Це стосується не лише візуального вигляду, але й технічних аспектів.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.