"Укрзалізниця" розпочинає комплексну програму дерусифікації

"Укрзалізниця" розпочинає комплексу програму дерусифікації під назвою "Залізна українізація", розраховану на 3 роки

Про це йдеться на офіційному сайті Укрзалізниці. 

Метою програми є не зміна звичайних російських символів чи назв, а фундаментальна зміна Української залізниці. Процедура позбавлення від російського сліду розрахована на 2023-2025 роки. У компанії зазначають, що підготовку почали ще влітку 2022 року. Для цього зібрали всі технічні та юридичні проблеми, а також ті речі, які потрібно українізувати.

Загалом зміни будуть стосуватися наступного:

  • Назви залізниць;
  • Позначок кілометражу;
  • Сигнальних позначок.
  • А також радянських барельєфів і назв станцій.

Як приклад щодо назв, "Укрзалізниця" приводить Південну залізницю, яка розташована на півночі України. Насправді ж така назва зумовлена походженням від розташування на території давно зниклих Російської імперії та СРСР.

Схожа ситуація й з Південно-Західною залізницею, яка простягається від Чернігівщини до Поділля. Обрати назву для обох станції можна буде за посиланням.

Водночас знинуть станції на кшталт Жовтнева, Колгоспна, Радгоспна. А з фасадів станцій приберуть російські назви українських міст. Разом із тим не буде жодних російських надписів на вагонах чи у квитках пасажирів.

Не менш важливою буде зміна в кілометражі. Більше у Київській області не траплятиметься позначка 856, адже за радянських часів відлік кілометражу починався з москви. Тепер буде відлік від столиці України.

Наостанок, Укрзалізниця планує поступово відходити від радянської системи залізничних позначень та сигналів до загальноєвропейської. Це стосується не лише візуального вигляду, але й технічних аспектів.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.