НБУ вводить в обіг пам'ятну банкноту "Пам'ятаємо! Не пробачимо!"

23 лютого 2023 року Нацбанк презентував нову пам’ятну банкноту “ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!”, присвячену боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

"Ми не могли не відзначити цю дату, роковини повномасштабного вторгнення, цей драматичний, шокуючий та розстріляний рік нашого життя. Війну, яка триває для нас не рік і не десять, а сторіччя. Тому ми вирішили увічнити нашу спільну боротьбу на грошах. Сьогодні Нацбанк презентує пам'ятну банкноту, яку ми створили як нагадування про війну за незалежність і суверенітет України", - повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

Пам'ятна банкнота "Пам'ятаємо! Не пробачимо!" номіналом 20 гривень вводиться в обіг 23 лютого 2023 року.

Маки пам'яті. Як народжувалася традиція

Зазначається, що вона має унікальний дизайн, виконаний вертикально. Створив дизайн цієї пам'ятної банкноти заслужений художник України Володимир Таран.

Тираж обмежений - 300 тисяч штук, (зокрема, з яких: 200 000 шт. - у сувенірній упаковці; 99,9 тис. шт. - у конвертах).

Пам'ятна банкнота є законним платіжним засобом та обов'язкова до приймання усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів.
Її тираж – 300 тисяч штук (зокрема, з яких: 200 000 шт. – у сувенірній упаковці; 99,9 тис. шт. – у конвертах).
Придбати пам'ятну банкноту "ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!" можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Банкноти з першої частини тиражу будуть доступні для купівлі, починаючи з 24 лютого 2023 року. Крім того, наприкінці березня банкнота надійде для реалізації до банків-дистриб'юторів.
 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.