У Держархіві Швеції створили сторінку присвячену політичній історії України

Відтепер посилання на найважливіші документи, пов‘язані з Україною, можна знайти на окремій сторінці Держархіву Швеції

Про це повідомила у своїй сторінці у Facebook юристка Марина Траттнер.

У шведських архівах зберігається вражаюча кількість джерел, які стосуються політичної історії України. Зокрема, йдеться про дипломатичні документи та листування раннього модерного періоду, а також деякі унікальні та цінні карти того ж періоду. У цьому відношенні Швеція займає унікальне місце серед європейських країн. 

Той факт, що в Швеції зберігаються особливо важливі документи про Україну як націю та боротьбу України за волю, загалом пов'язаний з тим, що Шведська імперія та українське керівництво як протягом 17 століття, так і протягом 18 століття підробляли міцні дипломатичні зв'язки, створювали союзи та співпрацювали різними способами, щоб утвердити себе на міжнародній арені під час конфліктів і воєн. 

Велике значення під час дипломатичних переговорів мали також міжнародна торгівля та судноплавство. Переговори створили велику кількість листування та інших вихідних матеріалів, які неможливо знайти ніде в світі. Не в останню чергу це стосується періоду 1630–1730 років. 

Ці документи, безперечно, також мають велике джерельно-історичне значення для низки інших європейських країн, таких як Польща, Туреччина, Росія, країни Балтійського моря, Румунія та Молдова, а також для Швеції, але що робить їх особливо унікальними їхнє значення для досліджень, присвячених самоврядуванню та незалежності України. 

Національний архів Швеції також зберігає кілька томів, що належать до архіву Міністерства закордонних справ, які містять дипломатичні документи, що стосуються визнання колишніх радянських держав та їхнього самоврядування, а також джерела, що стосуються боротьби за незалежність Черкесії, Грузії, Трансільванії та інших країн.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.