АНОНС: Археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення»

14 лютого об 14:00 відбудеться археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» в МВЦ Музею історії міста Києва

Цикл захопллючих лекцій про археологію. Починаючи від історії ранніх словʼян до питань повернення культурної спадщини, вкраденої країною-агресором. Найцікавіші та найгостріші темам археології. Стати слухачем лекції зможе кожен бажаючий, цікаво буде, як новачкам, що уявляють собі професію археолога, як постійнй пригоди Індіана Джонса, так і дотичним до науки.
Відкриватиме археологічний лекторій Євген Синиця — досвідчений публічний лектор та популяризатор археології, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та голова Правління Всеукраїнської громадської організації "Спілка археологів України".
Тема першої лекції: Буденність ранніх слов'ян.
Найчастіше про ранніх слов'ян оповідають як про звитяжців-завойовників, які на самому початку Середньовіччя підкорили величезні обшири Центральної Європи та Балкан. Але насправді, дякуючи археологічним дослідженням, ми набагато більше знаємо про щоденне життя слов'ян, аніж про їхню вправність на полі бою.

Поговоримо про те, як облаштовували оселі, у що вбиралися, що їли і як то готували тощо. А виставка "Made in Kyiv. Археологія повсякдення", в просторі якої відбуватиметься лекція, допоможе краще зрозуміти, який технологічний стрибок відбувся на зламі раннього Середньовіччя та князівських часів, буденне життя, яких представлено на виставці.
КОЛИ: 11 лютого, 14:00
ЩО: Лекція археолога Євгена Синиці. Буденність ранніх слов'ян
ВАРТІСТЬ: вхідний квиток на виставку "Made in Kyiv. Археологія повсякдення" (70/40 грн)
РЕЄСТРАЦІЯ: тут
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.