АНОНС: Археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення»

14 лютого об 14:00 відбудеться археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» в МВЦ Музею історії міста Києва

Цикл захопллючих лекцій про археологію. Починаючи від історії ранніх словʼян до питань повернення культурної спадщини, вкраденої країною-агресором. Найцікавіші та найгостріші темам археології. Стати слухачем лекції зможе кожен бажаючий, цікаво буде, як новачкам, що уявляють собі професію археолога, як постійнй пригоди Індіана Джонса, так і дотичним до науки.
Відкриватиме археологічний лекторій Євген Синиця — досвідчений публічний лектор та популяризатор археології, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та голова Правління Всеукраїнської громадської організації "Спілка археологів України".
Тема першої лекції: Буденність ранніх слов'ян.
Найчастіше про ранніх слов'ян оповідають як про звитяжців-завойовників, які на самому початку Середньовіччя підкорили величезні обшири Центральної Європи та Балкан. Але насправді, дякуючи археологічним дослідженням, ми набагато більше знаємо про щоденне життя слов'ян, аніж про їхню вправність на полі бою.

Поговоримо про те, як облаштовували оселі, у що вбиралися, що їли і як то готували тощо. А виставка "Made in Kyiv. Археологія повсякдення", в просторі якої відбуватиметься лекція, допоможе краще зрозуміти, який технологічний стрибок відбувся на зламі раннього Середньовіччя та князівських часів, буденне життя, яких представлено на виставці.
КОЛИ: 11 лютого, 14:00
ЩО: Лекція археолога Євгена Синиці. Буденність ранніх слов'ян
ВАРТІСТЬ: вхідний квиток на виставку "Made in Kyiv. Археологія повсякдення" (70/40 грн)
РЕЄСТРАЦІЯ: тут
 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.