У Києві презентували книгу «Заборонити рашизм»

У Київському університеті ім. Б.Грінченка відбулась презентація книги "Заборонити рашизм"

Про це повідомляє Укрінформ.

Книга "Заборонити рашизм" – це перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. Ця книга про новий вид фашизму, про його витоки, методи російського експансіонізму та гегемонізму щодо України, решти Європи і всього світу.

Автором ідеї створення книги й натхненником проєкту був Віктор Огнев'юк – український філософ, професор, академік НАПН України, фундатор і ректор Університету Грінченка (2007-2022). Крім того, авторами книги є 13 осіб – кандидати та доктори історичних наук.

"Зрозуміти рашизм означає зрозуміти смисли, які посилає ця ідеологія, ця соціальна практика і цей спосіб погодження людей. Від способу погодження людей залежить дуже багато у цьому світі. Тому ми маємо зрозуміти не тільки суть рашизму як такого, а ми маємо розуміти нашу поведінку впродовж багатьох століть стосовно цього. Тому що те минуле, яке ми не пам'ятаємо і забуваємо з часом може до нас повертатися", - сказала доктор історичних наук та співавторка книги Валентина Піскун.

Книга складається з 15 розділів, серед яких – зародження і становлення української цивілізації; "російський" національний характер; "українське питання" в ідеології "русского мира"; рашизм як різновид фашизму; Україна та цивілізований світ після перемоги над рашизмом тощо.

"Спецоперація для вирішення "українського питання" триває уже понад сто років. Щоразу українці дають відсіч рашистам різних поколінь та зупиняють їхні способи повзучого просування "русского мира" Європою", - наголосив кандидат історичних наук та співавтор книги Юрій Митрофаненко.

 

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.