АНОНС: У Києві покажуть дослідницький фільм про Драмтеатр у Маріуполі

У кінотеатрі "Жовтень" 11 березня покажуть короткометражний дослідницький фільм "Російський авіаудар по Маріупольському драмтеатру. Частина 1: Місто в театрі"

Центр просторових технологій у співпраці з Forensis дослідив історію театру, його трансформацію в укриття під час повномасштабної війни, російське бомбардування та руйнування пам'яті про неї.

Команда зібрала тисячі фотографій, відео та публікацій у соціальних мережах і записала понад 100 годин розмов зі свідками.

Професор просторових і візуальних культур Еял Вайзман прочитає лекцію про архітектуру пам'яті — вона буде присвячена й підходу до розслідування воєнних злочинів і порушень прав людей.

А засновник та директор Центру просторових технологій (CST) Максим Рохманійко розкаже про досвід дослідження атаки на Маріупольський драмтеатр.

Щоб потрапити на подію, необхідно заповнити форму.

Нагадіємо, що 16 березня 2022 року росіяни знищили маріупольський Драмтеатр, де ховалися сотні людей і де видимими з неба літерами було написано "діти". За інформацією пресслужби міської ради, під завалами загинули близько 300 людей. У травні російські військові завершили розбирати завали Драмтеатру у Маріуполі та відкрили територію. Тепер встановити точну кількість загиблих неможливо.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.