АНОНС: У Києві покажуть дослідницький фільм про Драмтеатр у Маріуполі

У кінотеатрі "Жовтень" 11 березня покажуть короткометражний дослідницький фільм "Російський авіаудар по Маріупольському драмтеатру. Частина 1: Місто в театрі"

Центр просторових технологій у співпраці з Forensis дослідив історію театру, його трансформацію в укриття під час повномасштабної війни, російське бомбардування та руйнування пам'яті про неї.

Команда зібрала тисячі фотографій, відео та публікацій у соціальних мережах і записала понад 100 годин розмов зі свідками.

Професор просторових і візуальних культур Еял Вайзман прочитає лекцію про архітектуру пам'яті — вона буде присвячена й підходу до розслідування воєнних злочинів і порушень прав людей.

А засновник та директор Центру просторових технологій (CST) Максим Рохманійко розкаже про досвід дослідження атаки на Маріупольський драмтеатр.

Щоб потрапити на подію, необхідно заповнити форму.

Нагадіємо, що 16 березня 2022 року росіяни знищили маріупольський Драмтеатр, де ховалися сотні людей і де видимими з неба літерами було написано "діти". За інформацією пресслужби міської ради, під завалами загинули близько 300 людей. У травні російські військові завершили розбирати завали Драмтеатру у Маріуполі та відкрили територію. Тепер встановити точну кількість загиблих неможливо.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".