АНОНС: У Києві покажуть дослідницький фільм про Драмтеатр у Маріуполі

У кінотеатрі "Жовтень" 11 березня покажуть короткометражний дослідницький фільм "Російський авіаудар по Маріупольському драмтеатру. Частина 1: Місто в театрі"

Центр просторових технологій у співпраці з Forensis дослідив історію театру, його трансформацію в укриття під час повномасштабної війни, російське бомбардування та руйнування пам'яті про неї.

Команда зібрала тисячі фотографій, відео та публікацій у соціальних мережах і записала понад 100 годин розмов зі свідками.

Професор просторових і візуальних культур Еял Вайзман прочитає лекцію про архітектуру пам'яті — вона буде присвячена й підходу до розслідування воєнних злочинів і порушень прав людей.

А засновник та директор Центру просторових технологій (CST) Максим Рохманійко розкаже про досвід дослідження атаки на Маріупольський драмтеатр.

Щоб потрапити на подію, необхідно заповнити форму.

Нагадіємо, що 16 березня 2022 року росіяни знищили маріупольський Драмтеатр, де ховалися сотні людей і де видимими з неба літерами було написано "діти". За інформацією пресслужби міської ради, під завалами загинули близько 300 людей. У травні російські військові завершили розбирати завали Драмтеатру у Маріуполі та відкрили територію. Тепер встановити точну кількість загиблих неможливо.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.