У Держдумі підписали меморандум про завершення Громадянської війни в Росії

У Держдумі РФ підписали меморандум про завершення Громадянської війни 1917-1922 років між білими та червоними. Його уклали представники політичних течій, що протистояли під час війни

Про це повідомляє низка російських видань, зокрема Daily Storm.

Підписання меморандуму стало підсумком конференції "Нестерпна російськість буття" за участю депутатів, філософів та публіцистів.

"Головним посилом заходу стала можливість донести до суспільства ідею Абсолюта через найкращі уми покоління, готовність об'єднатися навколо спільної мети – завершити ідеологічну громадянську війну, щоби разом побудувати велике майбутнє країни", – йдеться у прес-релізі конференції.

Депутат Держдуми Дмитро Кузнєцов розповів, що, крім нього меморандум підписали: Роман Антоновський від монархістів, Олексій Чадаєв від право-лівих ЛКПН, Герман Садулаєв від більшовиків, Владлен Татарський від анархістів-махновців, Андрій Коробов-Латинців від есерів, Анастасія Удальцов, Станіслав Наумов від ЛДПР та Микола Новічков від справедливоросів.

"Напевно, це треба було зробити Молотову із Денікіним у листопаді 1941-го. Тоді, як і зараз, під загрозою було існування російської цивілізації. Але не довелося. Тому світ укладають сучасні філософи", - написав Кузнєцов у своєму Telegram-каналі.

Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду.

Громадянська війна стала результатом революційної кризи, що розгорнулась у російській імперії на початку XX століття, почалася з революції 1905—1907 років, посилилася в ході Першої світової війни та призвела до падіння монархії, господарської розрухи, глибокого соціального, національного, політичного й ідейного розколу російського суспільства. Апогеєм цього розколу і стала запекла війна в масштабах усієї країни між збройними силами червоної армії, білого руху та національних рухів за незалежність за участю Центральних держав і Антанти.

За офіційною радянською версією, Громадянська війна завершилася перемогою більшовиків та створенням Радянського Союзу в 1922 році. Але як соціальний конфлікт загально-національного та міжнаціонального масштабу, в якому політична партія, що захопила владу, придушувала інші соціальні класи й верстви населення та національно-визвольні рухи силою і зброєю, конфлікт продовжувався у різних прихованих формах, за різним оцінками, до другої половини XX-го ст.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.