31 серпня 1996 року в дагестанському місті Хасавюрт за посередництва ОБСЄ голови чеченської і російської делегацій підписали два документи: Декларацію і Спільну заяву про принципи визначення основ взаємовідносин. Того дня Аслан Масхадов і Олександр Лебедь поклали край першій російсько-чеченській війні.

30 вересня 1999 року, тобто рівно чверть століття тому, почалася Друга російсько-чеченська війна. В усякому разі можна констатувати, що того дня російські війська приступили до повномасштабного наземного вторгнення в Чеченську Республіку Ічкерія.

Головна ідея незалежності - бути господарем у власному домі. Чеченський національний рух був таким сильним у 1990-х, тому що чеченці пам'ятали про знищення інтелігенції, сталінську депортацію і упосліджене становище в хрущовсько-брежнєвському СРСР. Своя держава мала стати запобіжником від повторення цих поневірянь. Але сучасна Росія змогла зробити для чеченців боротьбу за власну державність дорожчою, ніж ризик і далі жити під владою примхливої імперії.

У Росії з дати 7 серпня 1999 року прийнято вести відлік Другої чеченської війни. Мовляв, "не ми напали, на нас напали". Разом із загадковими підривами будинків у Буйнакську, Москві та Волгодонську, рейд Басаєва з Хаттабом зробив нову війну проти ЧРІ в очах росіян справедливою, виправданою і бажаною. Якраз цього Кремлю дуже бракувало у листопаді-грудні 1994 року.

Наближення річниці завершення Першої російсько-чеченської війни у 1996 році - привід згадати про серпневі бої в Грозному, які й зумовили фінал цього епічного конфлікту. Саме під час операції "Джихад", коли ічкерійські війська несподівано з’явилися у контрольованій "федералами" і завгаєвцями (чеченськими колаборантами на чолі з "головою Чечні" Доку Завгаєвим) столиці республіки, сповна проявилася терористична натура окупантів.

Перспективним напрямком для ревізії Україною російського колоніалізму на Північному Кавказі могло б стати рішення про визнання назви чеченської столиці Джохар (замість Грозний). Нова назва була запроваджена указом президента Зелімхана Яндарбієва 23 січня 1997 - на честь загиблого першого президента ЧРІ Дудаєва.
Парламент затвердив перейменування тоді ж, коли й нову назву республіки - 24 березня 1998. З того часу і до російської окупації в 2000-му Грозний був Джохаром.