АНОНС: Кінолекторій: Олександр Довженко. Пророк і дзеркало

Кінолекторій відбудеться 23 березня о 18:30 у Довженко-Центрі

Про це йдеться на сайті Довженко-Центру.

Кінорежисер Олександр Довженко мав чимало ознак носія месіанських комплексів, що не могло не позначитися на його творчості. У фокусі  фільмової трилогії  "Звенигора", "Арсенал", "Земля" – образ більшовицького місіонера, що прагне перебудувати навколишній світ.

Разом з тим його месійна активність обмежена Українським Космосом, у чиє дзеркало він мусить споглядати. Опісля входження кінорежисера до кола придворних митців диктатора Йосипа Сталіна (середина 1930-х років) месійні рефлексії Довженка увиразнюються.

Війна, з наступною окупацією території України і нової фази поневолення українців витворюють нову історичну рамку для дзеркала, яке продовжує контролювати світовідчуття митця…

Лектор Сергій Тримбач – кінознавець, кінокритик, кіносценарист, педагог, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені М.Рильського НАН України, голова Національної спілки кінематографістів України (НСКУ, 2009-2016), нині заступник голови НСКУ.

Це третя подія лекторію "Як перестати боятися і полюбити українське кіно".

 
Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.