IN MEMORIAM: помер композитор Олександр Козаренко

Композитор Олександр Козаренко помер 21 березня від ковідної пневмонії у віці 59 років

Про це повідомив диригент симфонічного оркестру і керівник музичної частини Івано-Франківської філармонії Роман Дзундза.

Олександр Козаренко — український композитор, піаніст, музикознавець. Він народився 24 серпня 1963 року у Коломиї. Закінчив Львівське музичне училище та Київську консерваторію по класу фортепіано. З 1992 року викладав у Львівській музичній академії, був завідувачем кафедри філософії мистецтв.

Козаренко працював у жанрах симфонічної, оперної, балетної, хорової, камерно-інструментальної, вокальної та театральної музики та створив музичний супровід до понад 50 театральних вистав.

Його твори виконують: ансамбль Київська камерата; Київський саксофонний квартет; оркестр "Віртуози Львова"; капела "Трембіта" та інші.

 

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.