Академічний ліцей у Лубнах найменували на честь братів Шеметів

Лубенський академічний ліцей на Полтавщині найменовано на честь братів Шеметів, діячів Української революції

На позачерговій двадцять сьомій сесії восьмого скликання Лубенська міська рада ухвалила рішення "Про зміну назви Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лубенської міської ради Полтавської області та затвердження Статуту Академічного ліцею імені братів Шеметів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у новій редакції". Так депутати підтримали звернення громадськості та клопотання Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Володимир Шемет – найвідоміший серед братів. Навчаючись у Київському університеті Святого Володимира вступив у таємне політичне товариство "Братство тарасівців". Там він познайомився з Миколою Міхновським – політиком, який першим висунув конкретну ідею самостійності України. Був одним із засновників осередку цієї організації у Лубнах. 

У квітні 1906 року Володимира обирають депутатом до першої Державної думи (це був чи не єдиний кандидат, який пройшов до думи під суто національними гаслами); він входить до складу української фракції та бюро українського парламентського клубу. У 1917 його делеговано до Української Центральної Ради від Лубенської гімназії. Протягом 1919-1923 років Володимир Шемет був співробітником всеукраїнської академії наук, працював у комісії для складання словника живої української мови, збирав народні технічні терміни столярства, теслярства, будівництва.

У Полтаві ідеї "Братства Тарасівців" поширював Микола Шемет. Сергій Шемет - організатор товариства "Просвіта" у Лубнах.

Шемети заснували перші приватні україномовні гімназії на Лубенщині та Києві. А ще у вітчизняну історію увійшли як видавці першої україномовної газети на Лівобережній Україні "Хлібороб" (1905 рік). Згодом проти Володимира Шемета каральні органи російської імперії порушили кримінальну справу, а газету,  після виходу п'ятого номеру прогнозовано заборонили. 

У серпні 2021 року за ініціативи ГО "Лубни-Медiа", газети "Хлiбороб", краєзнавців та журналiстiв, за підтримки меценатів й Лубенської міської ради започатковано премію імені братів Шеметів. Нею нагороджують особистостей, що мають здобутки як журналiсти, лiтерататори, краєзнавці й популяризатори нацiонально -патрiотичного руху.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.