На Львівщині голова громади звернувся в поліцію через знесення радянського пам'ятника

Військові ЗСУ демонтували постамент на «Братській могилі радянських воїнів» у центрі Борині без офіційного дозволу

Про цей випадок у фейсбуці розповів військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Антон Петрівський.

5 березня військові ЗСУ демонтували пам'ятник енкаведистам у селі Бориня Самбірського району на Львівщині. Через це голова Боринської ТГ Михайло Шкітак написав в поліцію заяву на захисників. 

Як розповів ZAXID.NET голова Боринської громади Михайло Шкітак, оскільки знесення пам'ятника відбулося без офіційного дозволу, за цим фактом він написав заяву в поліцію. З його слів, рішення про знесення пам'ятника депутати селищної ради не приймали, незважаючи на те, що з 2015 року в Україні триває декомунізація.

З його слів, знесений активістами пам'ятник "Братська могила радянських воїнів" внесений до переліку об'єктів культурної спадщини (в розділі пам'ятки історії) рішенням Львівської облради від 5 травня 1975 року. Там захоронені понад 50 радянських солдатів.

Напередодні українські захисники, які перебувають у короткочасній відпустці та на реабілітації після поранення, знесли чотири радянські пам'ятники у селах Бориня, Стрілки, Топільниця, Луки (Конюшки) Самбірського району та записали відеозвернення до місцевих громад із закликом очистити власний громадський простір від окупаційних символів.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.