Замість молдовської румунська: парламент Молдови проголосував за перейменування мови

Парламент Молдови в першому читанні ухвалив законопроєкт про перейменування молдовської мови та заміну її в усіх офіційних документах на румунську

Про це повідомляє point.md, передає Укрінформ.

Документ підтримали 56 депутатів.

Проєкт закону, який передбачає відповідні зміни до Конституції Молдови, розроблений групою депутатів від правлячої партії "PAS", яка має більшість у парламенті.

Документ передбачає, що протягом 30 днів від дня набрання чинності законом органи державної влади, які мають компетенцію приймати, затверджувати або видавати нормативні акти, внесуть необхідні зміни.

Крім того, національне свято "Наша мова", як воно нині називається в постанові парламенту "Про пам'ятні дні, святкові та вихідні дні" та у Трудовому кодексі, має називатися "Румунська мова".

"Ця законодавча ініціатива є не звичайною ініціативою щодо зміни Конституції, а технічною ініціативою, яка випливає із зобов'язання виконувати та/або виконувати акти Конституційного суду", - зазначила депутат Вероніка Рошка, яка є одним з авторів законопроєкту.

За інформацією NewsMaker, на засіданні парламенту між депутатами від більшості та опозицією виникла сутичка, коли під час голосування за законопроєкт про мову комуністи та соціалісти спробували заблокувати трибуну.

Згідно з Конституцією Молдови, державною в країні є молдовська мова. Водночас у Декларації про незалежність сказано, що державною є румунська мова.

Конституційний суд Молдови в 2013 році ухвалив, що текст Декларації про незалежність має перевагу над положеннями Конституції.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.