Замість молдовської румунська: парламент Молдови проголосував за перейменування мови

Парламент Молдови в першому читанні ухвалив законопроєкт про перейменування молдовської мови та заміну її в усіх офіційних документах на румунську

Про це повідомляє point.md, передає Укрінформ.

Документ підтримали 56 депутатів.

Проєкт закону, який передбачає відповідні зміни до Конституції Молдови, розроблений групою депутатів від правлячої партії "PAS", яка має більшість у парламенті.

Документ передбачає, що протягом 30 днів від дня набрання чинності законом органи державної влади, які мають компетенцію приймати, затверджувати або видавати нормативні акти, внесуть необхідні зміни.

Крім того, національне свято "Наша мова", як воно нині називається в постанові парламенту "Про пам'ятні дні, святкові та вихідні дні" та у Трудовому кодексі, має називатися "Румунська мова".

"Ця законодавча ініціатива є не звичайною ініціативою щодо зміни Конституції, а технічною ініціативою, яка випливає із зобов'язання виконувати та/або виконувати акти Конституційного суду", - зазначила депутат Вероніка Рошка, яка є одним з авторів законопроєкту.

За інформацією NewsMaker, на засіданні парламенту між депутатами від більшості та опозицією виникла сутичка, коли під час голосування за законопроєкт про мову комуністи та соціалісти спробували заблокувати трибуну.

Згідно з Конституцією Молдови, державною в країні є молдовська мова. Водночас у Декларації про незалежність сказано, що державною є румунська мова.

Конституційний суд Молдови в 2013 році ухвалив, що текст Декларації про незалежність має перевагу над положеннями Конституції.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.