На Волині знайшли митну печатку часів Київської Русі

У Володимирі на Волині знайшли митну пломбу періоду Київської Русі, виготовлену на рубежі ХІ-ХІІ століть

Про це повідомив археолог Віктор Баюк.

Історичну нахідку було зроблено під час розкопок урочища "Апостольщина", що проводилися у рамках будівництва укриття та навчального корпусу ліцею імені Олександра Цинкаловського. На пломбі зображено Святого Іоанна Хрестителя, а на звороті – проквітлий хрест.

"Річ мініатюрна, діаметрами всього 13х10 міліметрів, вислі печатки такого типу мають подібну іконографію, однак значно крупніші та масивніші", – зазначив археолог.

За словами Віктора Баюка, це наймасштабніші археологічні дослідження княжого Володимира за всю історію.

Після закінчення робіт та повного наукового опрацювання печатку передадуть до наукової установи міста Володимира для зберігання та експонування. 

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.