АНОНС: "Мільйон копій з історичного архіву України онлайн"

13 квітня о 13:00 в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбудеться презентація нового цифрового ресурсу Центрального державного історичного архіву України, м. Київ на єдиній платформі «Міжархівний пошуковий портал»

Про це повідомив Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

Міжархівний пошуковий портал створено за ініціативи та підтримки Анатолія Хромова, Голови Державної архівної служби України, ПП "Архівні інформаційні системи" у співпраці з Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України, Центральним державним архівом громадських об'єднань та україніки, Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України та Державним архівом Львівської області, у майбутньому до нього планується долучення всіх центральних та обласних архівів.

Станом на сьогодні до ресурсу завантажено 318 описів 51 фонду, а також понад 1 млн цифрових копій документів – 7178 архівних справ із 8 архівних фондів, які висвітлюють історію України XVI-ХХ століть, а також містять інформацію генеалогічного характеру. Ресурс буде доступний користувачам у режимі 24/7 із будь-якої частини нашої планети.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ є одним із найдавніших і найбагатших в інформаційному вимірі центральним архівом України. У ЦДІАК України зберігаються документи, що висвітлюють історію українських земель періоду їх входження до складу Литви і Польщі (з ХІV до кінця ХVІІІ ст.), Російської імперії (з першої половини ХVIІІ ст. до революції 1917 р.). Важливе місце займають фонди установ Гетьманщини (друга половина ХVІІ ст. - остання чверть ХVІІІ ст.).

У подальшому "Архіум" ЦДІАК України поповнюватиметься цифровими копіями архівних фондів з історії України XVI-ХХ століть і вже за декілька років досягне п'яти мільйонів цифрових копій документів.

Спікери заходу: Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України, Ярослав Файзулін – директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, Кирило Віслобоков – директор ПП "Архівні інформаційні системи".

Місце проведення: "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, (ст. м. "Театральна"), зала 2.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

 

Теми

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.