Створено Центр історіографії та теорії мистецтва

Місією Центру є ініціювання, здійснення, підтримка і промоція досліджень історіографії та теорії мистецтва

Про це йдеться на Facebook-сторінці Центру історіографії та теорії мистецтв.

Засновниками Центру є історики Стефанія Демчук та Ілля Левченко. Наразі Центр історіографії та теорії мистецтв перебуває в процесі оформлення ГО.

Центр історіографії та теорії мистецтв:

− сприяє дослідженням історіографії та теорії мистецтва, провадженню результатів цих досліджень у наукові та освітні процеси в Україні та за кордоном;

− посилює співпрацю між окремими дослідниками, інституціями та видавцями в України та за її межами;

− організовує конференції, воркшопи, семінари, публічні лекції, презентації та інші заходи, що сприятимуть дослідженню та промоції історіографії та теорії мистецтва в Україні;

− супроводжує у публікації наукових, методичних та науково-популярних робіт релевантної тематики;

− займається перекладами та публікацією українською мовою впливових у фаховому середовищі текстів із теорії та історії мистецтв;

− популяризує знання щодо української історіографії та теорії мистецтв.

Як можна долучитися до роботи Центру чи дізнатися про нього більше?

Пропозиції щодо співпраці: Стефанія Демчук stephanierom07@gmail.com

Комунікації: Ілля Левченко levchenko@knu.ua  

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.