Премія Ґонґадзе-2023 оголосила короткий список

Капітула Премії імені Георгія Ґонґадзе визначила короткий список номінантів на здобуття відзнаки за 2023 рік

Про це повідомили на сайті премії.

До фіналу премії увійшли:

Андрій Дубчак — фотограф, воєнний кореспондент, засновник інтерактивного проєкту DonbasFrontliner. До повномасштабного вторгнення Росії розповідав про війну на сході України через історії військових і цивільних, а після 24 лютого 2022 року – знімав в усіх гарячих точках війни. З 2003 року співпрацює з Радіо Свобода.

Богдан Логвиненко — письменник, журналіст, ведучий, інтерв'юєр, фотограф. У 2016 році заснував проєкт Ukraїner. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіа перезапустило всі свої канали комунікації, що почали мовити про війну Росії проти України та подолання катастроф, спричинених окупаційними військами. Одним із найважливіших пріоритетів Ukraїner стали оповіді про незламність українців, розказані різними мовами на різних платформах. Фіналіст Премії імені Георгія Ґонґадзе за 2020 рік.

Сергій Сидоренко — журналіст, співзасновник та редактор видання "Європейська правда". З 2014 року воно виросло в потужне й популярне медіа про міжнародну політику та євроінтеграцію. 2021 року його відзначали національною премією "Високі стандарти журналістики" у номінації "За сталий, якісний медійний проєкт/продукт". Раніше Сергій Сидоренко працював у газеті "Коммерсант-Україна". Фіналіст Премії імені Георгія Ґонґадзе за 2022 рік.

Лавреата Премії традиційно оголосять у Києві 21 травня, у день народження Георгія Ґонґадзе. Переможець отримує статуетку та грошову винагороду в розмірі 100 тис. грн.

Премію імені Георгія Ґонґадзе заснували PEN Ukraine у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-школи, та виданням "Українська правда".

Мета премії — підтримати тих журналістів, які не бояться викликів, здатні знаходити інноваційні способи доносити інформацію, відкривають нові можливості для цілого медіасередовища і спроможні створювати сталість у тому, що роблять.

 

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.