Премія Ґонґадзе-2023 оголосила короткий список

Капітула Премії імені Георгія Ґонґадзе визначила короткий список номінантів на здобуття відзнаки за 2023 рік

Про це повідомили на сайті премії.

До фіналу премії увійшли:

Андрій Дубчак — фотограф, воєнний кореспондент, засновник інтерактивного проєкту DonbasFrontliner. До повномасштабного вторгнення Росії розповідав про війну на сході України через історії військових і цивільних, а після 24 лютого 2022 року – знімав в усіх гарячих точках війни. З 2003 року співпрацює з Радіо Свобода.

Богдан Логвиненко — письменник, журналіст, ведучий, інтерв'юєр, фотограф. У 2016 році заснував проєкт Ukraїner. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіа перезапустило всі свої канали комунікації, що почали мовити про війну Росії проти України та подолання катастроф, спричинених окупаційними військами. Одним із найважливіших пріоритетів Ukraїner стали оповіді про незламність українців, розказані різними мовами на різних платформах. Фіналіст Премії імені Георгія Ґонґадзе за 2020 рік.

Сергій Сидоренко — журналіст, співзасновник та редактор видання "Європейська правда". З 2014 року воно виросло в потужне й популярне медіа про міжнародну політику та євроінтеграцію. 2021 року його відзначали національною премією "Високі стандарти журналістики" у номінації "За сталий, якісний медійний проєкт/продукт". Раніше Сергій Сидоренко працював у газеті "Коммерсант-Україна". Фіналіст Премії імені Георгія Ґонґадзе за 2022 рік.

Лавреата Премії традиційно оголосять у Києві 21 травня, у день народження Георгія Ґонґадзе. Переможець отримує статуетку та грошову винагороду в розмірі 100 тис. грн.

Премію імені Георгія Ґонґадзе заснували PEN Ukraine у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-школи, та виданням "Українська правда".

Мета премії — підтримати тих журналістів, які не бояться викликів, здатні знаходити інноваційні способи доносити інформацію, відкривають нові можливості для цілого медіасередовища і спроможні створювати сталість у тому, що роблять.

 

Теми

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.