Новим очільником Києво-Печерської лаври призначили Максима Остапенка

Раніше Максим Остапенко займав посаду генерального директора Національного заповідника “Хортиця”

Міністр культури Олександр Ткаченко призначив виконуючим обов'язки генерального директора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка. Про це міністр повідомив у Telegram. 

"Хочу відзначити, що це людина віддана своїй справі, яка надзвичайно ефективно спрацювала на початку війни щодо збереження скарбів заповідника "Хортиця", для якої захист держави та її цінностей як матеріальних, так і нематеріальних - є пріоритетом. Він перетворив заповідник "Хортиця" в найбільш відвідуваний, успішно проводив його реставрацію в рамках програми "Велика реставрація", - зауважив міністр.

Максим Остапенко є фахівцем в галузях охорони пам'яток історії та культури, музеєзнавства, археології, реставраційних робіт, є кандидатом історичних наук, автором понад 30 наукових праць, з 2007 займав посаду генерального директора Національного заповідника "Хортиця". А з початку повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.