У віці 102 роки помер колишній охоронець нацистського концтабору Заксенхаузен

У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який минулого року отримав тюремний термін.

Про це УНН повідомляє з посиланням на BBC.

"У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який отримав тюремний термін у рекордно похилому віці: йому було 102 роки", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що сам Шютц до кінця заперечував, що був есесівцем і охоронцем табору.

Проте минулого червня суд засудив його до п'яти років в'язниці, визнавши доведеним, що він у 1942-1945 роках служив охоронцем табору Заксенхаузен під Берліном і був пособником у вбивстві трьох із половиною тисяч осіб. Шютц подав апеляцію до Федерального суду Німеччини.

Повідомляють, що ім'я і дата народження Шютца були знайдені в документах СС, але він все одно стверджував, що не був есесівцем і не служив в охороні табору, а працював під час війни на фермі.

Суд, проте, дійшов висновку, що Шютц все ж служив у концтаборі і свідомо і добровільно брав участь у масовому знищенні людей.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.