На Львівщині померла зв'язкова УПА

У віці 94 роки відійшла у вічність Марія Григор

У віці 94 роки померла зв'язкова УПА Марія Григор. Вона була членкинею Бориславської станиці ОУН ім. Нечая, в'язнем мордовських політичних таборів. Про це повідомили у Бориславській міській раді.

Григор Марія Стасівна народилась 8 липня 1929 року в селі Тур'є Старосамбірського району Львівської області в селянській сім'ї. Закінчила 8 класів, працювала санітаркою в колгоспі. У 14 років вступила в ОУН. З 1946 року – зв'язкова УПА, збирала продукти для повстанців, робила перев'язки пораненим. 1948 р. повінчалась у церкві із повстанцем з рідного села Михайлом Мартичем, який загинув у бою з НКВДистами у травні 1950 року.

У січні 1950 р. була арештована і відбувала покарання в Мордовії в селищі Явас. Вона була засуджена на 10 років ст. 54-10, 54-11, звільнена 1956 року. Після звільнення приїхала до Борислава і працювала на швейній фабриці до пенсійного віку.

 
Теми

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.