Редактор "Історичної правди" Олександр Зінченко став лавреатом премії імені Леся Танюка

Редактор і співзасновник "Історичної правди", історик, журналіст Олександр Зінченко став лавреатом премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам’яті" 2023 року

Про це Олександр Зінченко повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

"Дякую Леонід Фінберг за теплі і не зовсім заслужені слова! Капітулі та родині Леся Танюка за відзнаку! Олені Стяжкіній - за підтримку! Тетяна Терен - за фото! І принагідно вітаю навзаєм!", - йдеться у повідомленні.

Лауреатами премії імені Леся Танюка стали також журналістка Тетяна Терен, кінознавиця Лариса Брюховецька та історик Володимир Сергійчук.

Вручення премії відбулося у Центрі Леся Курбаса в Києві.

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" заснована 2018 року Всеукраїнською правозахисною організацією "Меморіал" імені Василя Стуса, Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та видавництвом "Дух і Літера". Вона присуджується щороку літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям незалежно від місця проживання за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції.

До кладу журі, яке висуває кандидатів на вручення премії, входять мистецтвознавиця й очільниця центру Курбаса Неллі Корнієнко, журналіст і ведучий Андрій Куликов, режисери Сергій Маслобойщиков та Сергій Буковський, письменниця Олена Стяжкіна, видавець Леонід Фінберг та інші.

 

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.