IN MEMORIAM: Померла зв'язкова командирів УПА Катерина Щерба

10 травня на 95 році життя померла зв'язкова трьох командирів УПА Катерина Щерба на псевдо "Олеся".

 Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"На 95-му році життя померла пані Катерина, яка була зв'язковою командирів УПА - Романа Шухевича, Омеляна Польового та Дмитра Карпенка. У будинку свого батька, Василя Бережанського, допомагала лікувати хворих та поранених повстанців. Вічна пам'ять людині, котра все життя присвятила Україні", - повідомив мер Львова Андрій Садовий.

Чин похорону діячки національно-визвольного руху розпочнеться 12 травня о 13:00 в капличці на вулиці Пекарська, 52. Катерину Щербу поховають на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

Катерина Щерба ("Олеся") (31.03.1929-10.05.2023), уродженка села Виспа Івано-Франківської області.

Мати Катерини була активісткою "Союзу українок", батько – постійним головою місцевої філії Товариства "Просвіта". Навчалася у Рогатинській гімназії, згодом вступила до учительської семінарії в Рогатині.

Протягом 1943-1945 років була зв'язковою командира УПА Романа Шухевича ("Тура"), командира 13-ї воєнної округи УПА "Лисоня" Омеляна Польового ("Остапа") та Дмитра Карпенка ("Яструба") – курінного сотні окремого призначення "Сіроманці".

Для того, щоб допомагати повстанцям пані Катерина, ще коли навчалася в Рогатині і була зв'язковою Романа Шухевича пройшла курси медсестер. Вона неодноразово бувала на Золотій поляні де стояв вишкіл партизанського відділу "Сіроманців". 

Одного разу Катерину Щербу мало не арештували. Уникнути цього їй допомогли люди. Задля безпеки, залишаючись у підпіллі, вона часто змінювала міста, переїздила, міняла квартири. Потім вийшла заміж і змінила прізвище. Переїхала до Львова і так загубилася для НКДБ. Закінчила Львівський університет. Спершу вступила на німецьку філологію, потім перевелась на українську.

Протягом свого життя працювала вчителем української мови та літератури у місті Львові. Після здобуття Україною незалежності стала однією з перших членкинь Громадської організації "Львівське крайове братство ветеранів національно-визвольної боротьби (Львівське братство ОУН-УПА)". Чоловіком Катерини Щерби був заступник голови Львівського крайового братства ветеранів ОУН-УПА, педагог та громадський діяч Іван Щерба.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.