IN MEMORIAM: Померла зв'язкова командирів УПА Катерина Щерба

10 травня на 95 році життя померла зв'язкова трьох командирів УПА Катерина Щерба на псевдо "Олеся".

 Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"На 95-му році життя померла пані Катерина, яка була зв'язковою командирів УПА - Романа Шухевича, Омеляна Польового та Дмитра Карпенка. У будинку свого батька, Василя Бережанського, допомагала лікувати хворих та поранених повстанців. Вічна пам'ять людині, котра все життя присвятила Україні", - повідомив мер Львова Андрій Садовий.

Чин похорону діячки національно-визвольного руху розпочнеться 12 травня о 13:00 в капличці на вулиці Пекарська, 52. Катерину Щербу поховають на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

Катерина Щерба ("Олеся") (31.03.1929-10.05.2023), уродженка села Виспа Івано-Франківської області.

Мати Катерини була активісткою "Союзу українок", батько – постійним головою місцевої філії Товариства "Просвіта". Навчалася у Рогатинській гімназії, згодом вступила до учительської семінарії в Рогатині.

Протягом 1943-1945 років була зв'язковою командира УПА Романа Шухевича ("Тура"), командира 13-ї воєнної округи УПА "Лисоня" Омеляна Польового ("Остапа") та Дмитра Карпенка ("Яструба") – курінного сотні окремого призначення "Сіроманці".

Для того, щоб допомагати повстанцям пані Катерина, ще коли навчалася в Рогатині і була зв'язковою Романа Шухевича пройшла курси медсестер. Вона неодноразово бувала на Золотій поляні де стояв вишкіл партизанського відділу "Сіроманців". 

Одного разу Катерину Щербу мало не арештували. Уникнути цього їй допомогли люди. Задля безпеки, залишаючись у підпіллі, вона часто змінювала міста, переїздила, міняла квартири. Потім вийшла заміж і змінила прізвище. Переїхала до Львова і так загубилася для НКДБ. Закінчила Львівський університет. Спершу вступила на німецьку філологію, потім перевелась на українську.

Протягом свого життя працювала вчителем української мови та літератури у місті Львові. Після здобуття Україною незалежності стала однією з перших членкинь Громадської організації "Львівське крайове братство ветеранів національно-визвольної боротьби (Львівське братство ОУН-УПА)". Чоловіком Катерини Щерби був заступник голови Львівського крайового братства ветеранів ОУН-УПА, педагог та громадський діяч Іван Щерба.

 

Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.