У Києві урочисто відкрили меморіальну дошку воїну та викладачу Денису Антіпову

У Києві на Аскольдовій могилі урочисто відкрили меморіальну дошку учаснику Революції Гідності, викладачу КНУ, лейтенанту 95 бригади Денису Антіпову.

11 травня на Аскольдовій могилі відбулось урочисте відкриття та освячення меморіальної дошки лейтенанту 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Денису Антіпову. Дошка була встановлена на військовій каплиці з нагоди роковин загибелі воїна 11 травня 2022 р. у с. Довгеньке (Харківська обл.) у бою з російськими окупантами.

Вшанувати Дениса Антіпова прийшли ветерани російсько-української війни, побратими-військовослужбовці з Десантно-штурмових військ ЗСУ, викладачі, студенти КНУ ім. Тараса Шевченка та Київської школи економіки, представники громадських об'єднань, дипломати, українське духовенство, близькі та друзі. Також були присутні митці та скульптори, які безпосередньо займались виготовленням дошки. Під час заходу почесну варту несли представники Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка.

Місце для встановлення дошки було обрано символічно, бо Денис Антіпов з дитинства був парафіянином церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі. Чин освячення дошки очолив єпископ Української греко-католицької церкви Андрій Хім'як. 

Зокрема в урочистостях взяли участь Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Кім Хьонг Те, перший заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун, директор ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка Григорій Семенюк, голова Асоціації Підприємців Ветеранів АТО Сергій Позняк, завідувач кафедри фольклористики ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка Олеся Наумовська.

Кобзар Святослав Силенко виконав в пам'ять про Дениса повстанську пісню "Зів'ялі квіти відійшли" та пісню присвячену українським добровольцям "Чи то грім гримить", яка була написана у 1943 Романом Купчинським.

11 травня також відбулась всеукраїнська онлайн-прем'єра документального фільму пам'яті Дениса Антіпова "Або ми. Або вони", створеного за ініціативи платформи пам'яті "Меморіал". Фільм доступний за посиланням

Денис Антіпов - лейтенант аеророзвідки 95-ої ОДШБр, ветеран 81 ОАеМБр, викладач корейської мови, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, випускник Київської школи економіки (KSE), громадський активіст, учасник мовного Майдану та Революції Гідності, засновник ветеранського бізнесу UA.GIFTS.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.