У Києві урочисто відкрили меморіальну дошку воїну та викладачу Денису Антіпову

У Києві на Аскольдовій могилі урочисто відкрили меморіальну дошку учаснику Революції Гідності, викладачу КНУ, лейтенанту 95 бригади Денису Антіпову.

11 травня на Аскольдовій могилі відбулось урочисте відкриття та освячення меморіальної дошки лейтенанту 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Денису Антіпову. Дошка була встановлена на військовій каплиці з нагоди роковин загибелі воїна 11 травня 2022 р. у с. Довгеньке (Харківська обл.) у бою з російськими окупантами.

Вшанувати Дениса Антіпова прийшли ветерани російсько-української війни, побратими-військовослужбовці з Десантно-штурмових військ ЗСУ, викладачі, студенти КНУ ім. Тараса Шевченка та Київської школи економіки, представники громадських об'єднань, дипломати, українське духовенство, близькі та друзі. Також були присутні митці та скульптори, які безпосередньо займались виготовленням дошки. Під час заходу почесну варту несли представники Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка.

Місце для встановлення дошки було обрано символічно, бо Денис Антіпов з дитинства був парафіянином церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі. Чин освячення дошки очолив єпископ Української греко-католицької церкви Андрій Хім'як. 

Зокрема в урочистостях взяли участь Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Кім Хьонг Те, перший заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун, директор ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка Григорій Семенюк, голова Асоціації Підприємців Ветеранів АТО Сергій Позняк, завідувач кафедри фольклористики ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка Олеся Наумовська.

Кобзар Святослав Силенко виконав в пам'ять про Дениса повстанську пісню "Зів'ялі квіти відійшли" та пісню присвячену українським добровольцям "Чи то грім гримить", яка була написана у 1943 Романом Купчинським.

11 травня також відбулась всеукраїнська онлайн-прем'єра документального фільму пам'яті Дениса Антіпова "Або ми. Або вони", створеного за ініціативи платформи пам'яті "Меморіал". Фільм доступний за посиланням

Денис Антіпов - лейтенант аеророзвідки 95-ої ОДШБр, ветеран 81 ОАеМБр, викладач корейської мови, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, випускник Київської школи економіки (KSE), громадський активіст, учасник мовного Майдану та Революції Гідності, засновник ветеранського бізнесу UA.GIFTS.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.