АНОНС: Історичний фестиваль LEGIO Historica. Повернення

13-14 травня у Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться Історичний фестиваль LEGIO Historica. Повернення.

Про це повідомили на сторінці фестивалю в фейсбуці.
Фокус-темою цьогорічного фестивалю LEGIO Historica, який проводиться з 2019 року, є "Повернення". Учасники міркуватимуть, як історія може допомогти у відвоюванні та реінтеграції тимчасово окупованих територій, обговорюватимуть нашу спільну візію минулого, яка допоможе будувати спільне майбутнє.
На учасників чекають десятки подій: історичні дискусії, лекції, воркшопи, екскурсії у різноманітних локаціях центра Києва. Фестиваль благодійний, тож зібрані кошти передадуть українським військовим та соціальним ініціативам.
 
Коли і де:
  • 13 травня, 12:00. Червоний корпус КНУ імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60) — основна програма;
  • 14 травня, 11:00. Екскурсійна програма (відбуватимуться у анонсованих локаціях, незабаром чекайте подробиць);
  • 14 травня, 16:00. Вечірня програма у просторі "Цегла".
Повна програма з детальним розкладом подій з'явиться напередодні фестивалю. Вхід на усі події вільний. Організатори просять зареєструватись заповнивши гугл-форму або реєстраційну форму безпосередньо на фестивалі.

З повною програмою фестивалю можна ознайомитися тут.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.